залога

Зало́га, ги, ж. 1) Гарнизонъ. Сей город був султанський; стояла в йому турецька залога. К. (Правда, 1868, стр. 53). 2) Охранительная стража. Ой Бог знає, Бог відає, де мій милий ночує: чи у полі, чи у полі, чи в великій дорозі, чи у пана гетьмана да стоїть на залозі. 3) Засада. Черном. Стежки і всі дороги черкеські обняли залоги. Мкр. Г. 25. 4) Собраніе, сборище людей. Не ночує дівчинонька дома, на досвітках велика залога, там ночує дівчинонька здорова. Мил. 95. 5) Землянка? См. Мкр. Г. 19 и 23. Виходить часом із залоги, на сонці гріється, співа. Мкр. Г. 23.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924


Зало́га, ги, ж. 1) Гарнизон. Сей город був султанський; стояла в йому турецька залога. К. (Правда, 1868, стр. 53). 2) Охранительная стража. Ой бог знає, бог відає, де мій милий ночує: чи у полі, чи у полі, чи в великій дорозі, чи у пана гетьмана да стоїть на залозі. Костомаров. 3) Засада. Черном. Стежки і всі дороги черкеські обняли залоги. Мкр. Г. 25. 4) Собрание, сборище людей. Не ночує дівчинонька дома, на досвітках велика залога, там ночує дівчинонька здорова. Мил. 95. 5) Землянка? См. Мкр. Г. 19 и 23. Виходить часом із залоги, на сонці гріється, співа. Мкр. Г. 23.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28