заколіти

заколіти

*Заколі́ти, лі́ю, єш, гл. 1) Обомлеть. 2) Одеревенеть, примерзнуть. Сл. Нік.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28