заколесник

заколесник

Заколе́сник, ка, м. 1) Чека, колышекъ для задержанія колеса на оси. Каменец. у. Kolb. I. 66. Заколесник загубили і колесо зліта. Св. Л. 74. 2) = Колісни́к. Хто з них чоботар, той латає чоботи, хто заколесник, той лагодить коло воза, хто ткач — тче полотно. Шух. I. 146.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924

Заколе́сник, ка, м. 1) Чека, колышек для задержания колеса на оси. Каменец. у. Kolb. I. 66. Заколесник загубили і колесо зліта. Св. Л. 74. 2) = Колісни́к. Хто з них чоботар, той латає чоботи, хто заколесник, той лагодить коло воза, хто ткач — тче полотно. Шух. I. 146.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28