завербувати

завербувати

Завербува́ти, бу́ю, єш, гл. Завербовать. Другу половину завербували собі в товариство ті шмаровози. Стор. I. 109.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924

Завербува́ти, бу́ю, єш, гл. Завербовать. Другу половину завербували собі в товариство ті шмаровози. Стор. I. 109.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28