| ◀ Про зміну декрету про відрочення, розстрочення й знесення державних податків і зборів і про повернення сум, що неправильно вступили до державного скарбу | ЗУРРСУУ/1923/1/13 Положення про Примирні камери і Третейські Суди |
Про максимум заробітньої платні на квітень ▶ |
|
На підставі ст. 3 постанови ВУЦВК'у від 2–XII–1922 року „Про надання чинности Кодексу Законів про Працю“ (Зб. Уз. 1922 р., ч. 52, ст. 751), в розвиток розд. XVI Кодексу Законів про Працю, касуючи постанову РНК від 15/V–1922 р. „Про примирні камери і Третейські Суди при органах Уповнаркомпраці“ (Зб. Уз. 1922 р., ч. 23, ст. 365) і на підставі постанови РНК РСФРР від 23/III 1923 р., („Известия ВЦИК'а“ ч. 72 від 1/IV–1923 р.) Рада Народніх Комісарів постановила:
1. Для розвязання тих конфліктів і змагань, що виникають на підставі вжитку найманої праці і які зазначені в ст. ст. 169, ч. 2 і 170 Кодексу Законів про Працю, при Управлінні Уповнаркомпраці і його місцевих органах засновуються Примирні Камери і Третейські Суди.
Конфлікти, зазначені в п. „б“ ст. 170 Кодексу Законів про Працю, розглядаються примирно-третейським порядком тільки в випадках, коли з боку робітників і службовців виступає відповідна продукційна спілка.
2. Коли, розглядаючи конфлікт, Примирна Камера чи Третейський Суд викривають прикмети кримінальних вчинків, кримінальна справа відокремлюється і негайно направляється до відповідного суду.
3. Передача конфліктів до Примирних Камер проводиться за згодою сторін через подання до Управління Уповнаркомпраці або його місцевих органів.
4. Камера складається на парітетних засадах з безпосередніх представників самих змагальних сторін, з тим що Голову призначає відповідний орган УпНКП. Голова, не маючи ухвального голосу, допомогає виробленню примирних пропозицій.
5. Погодження досягнене в Примирній Камері і яке підписали голова й обидві сторони, є для сторін обов'язкове.
6. Коли погодження не буде досягнено в Примирній Камері, справа може бути передана, як що на це погоджуються обидві сторони, до Третейського Суду, організованого на підставі третейського запису, що вчинили відповідні органи УпНКП і підписали сторони, зобов'язуючись підлягти рішенню Третейського Суду.
7. Обов'язковий Третейський Суд можна організувати тільки в випадках і в порядкові, встановлених ст. 171 Кодексу Законів про Працю.
8. Голову Третейського Суду обірається за згодою сторін, а в випадках, передбачених ст. 171 Кодексу Законів про Працю, при відсутністи згоди між сторонами, Голову призначає орган УпНКП.
9. До складу Третейського Суду входять: Суперарбітр (Голова) і порівну представників від кожної сторони. Всі справи розвязуються або на підставі погодження представників сторін, або, коли таке погодження не буде осягнено, такі справи розв'язує сам Суперарбітр.
10. Сторони в Примирних Камерах і Третейських Судах мають право запрошувати на засідання експертів і знавців, навіть коли б такі особи і не працювали в відповідних підприємствах або спілках.
11. Досягнені в Примирних Камерах погодження мають силу договору, за порушення якого наймачі караються згідно зі ст. 133 Кримінального Кодексу У. С. Р. Р.
12. Рішення Третейських Судів виконуються порядком, зазначеним в ст. 174 Кодексу Законів про Працю.
13. Техничний апарат Примирних Камер і Третейських Судів утримується по кошторисові Управління Уповнаркомпраці.
14. Уповнаркомпраці доручити видати інструкцію в справі переведення цього положення в життя.
м. Харків, дня 27 квітня 1923 р.
Заст. Голови Ради Народніх Комісарів
Керуючий Справами Раднаркому
Секретар РНК
Стрілков.