◀ Положення про адвокатуру | ЗУРРСУУ/1922/1/43 Про мент набуття законами чинности |
Про зміну декрету про права, пільги та переваги, що надаються незаможньому селянству ▶ |
|
Цей документ втратив чинність. Підстава: Про час надання чинности законам і розпорядженням Уряду УСРР, розпорядженням урядництв УСРР, а також про оголошення законів Уряду Союзу РСР у «Вістях ВУЦВК» |
В розвиток п. 1-го постанови ВУЦВК, від 29/XII 20 р. (Зібр. Узак. ч. 3 ст. 82 1921 р.), і в додаток п. 8 постанови від 25/I 21 р. (Зібр. Узак. ч. 1, 21 р., ст. 22), і п.п. 1, 2 постанови від 22/II 21 р. (Зібр. Узак. ч. 3. 21 р. ст. 81), Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет ухвалив:
1. Декрети і постанови Центральної Радянської Влади УСРР (ст. 7, Констітуції УСРР) набувають чинности з менту оповіщення іх в „Вістях“ ВУЦВК, або в „Зібранню Узаконень та Роспоряджень Робітниче-Селянського Уряду України“, а на місцях, з моменту одержання Виконкомами відповідного числа „Вістей“, або „Зібрання Узаконень“, в залежности від того, яке з ціх двох видань раніш було одержано на місці.
2. Викладені вище правила не вживаються в тих випадках, коли в тексті виданого декрету або постанови мається пряма вказівка на инший момент набування ними чинности. В таких випадках декрети й постанови набувають чинности з моменту в них зазначеного.
м. Харків, дня 2 жовтня 1922 року.
Голова Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету
Заст. Секретаря ВУЦВК
Оголошено в „Вістях“ ВУЦВК'у од 11-го жовтня 1922 р., ч. 228.
Ця робота перебуває у суспільному надбанні відповідно до статті 8 Закону України від 1 грудня 2022 року № 2811-IX «Про авторське право і суміжні права», де зазначається, що не є об'єктами авторського права:
- вираження народної творчості (фольклор);
- акти органів державної влади, органів місцевого самоврядування, офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного і судового характеру (закони, укази, постанови, рішення, державні стандарти тощо), а також їх проекти та офіційні переклади;
- розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право особливого роду (sui generis).