ЗЗРРСУУ/1932/36-40/Про стан кінського поголів'я та про заходи до його розвитку

230. Про стан кінського поголів'я та про заходи до його розвитку.

РНК УСРР і ЦК КП(б)У констатують, що навколо постанов партії про збереження й розвиток кінського поголів'я (постанови ЦК КП(б)У з 9 грудня 1931 р., ЦК ВКП(б) з 27 травня 1932 р.) обласні і районові партійні та радянські організації України не розгорнули по-більшовицькому належної пояснювальної і організаторської роботи в масах колгоспників і по забезпечили належного зламу в сторону посилення боротьби з безгосподарно-злочинним та хижацьким ставленням до коня. У наслідок цього зменшення кінського поголів'я й далі є значне.

Невиконання директив про встановлення суворої відповідальности за стан коня в кожному радгоспі, колгоспі, МТС, підприємстві, про ліквідацію знеосібки, про поліпшення догляду й годівлі коня, про відновлення стада — утворило загрозу не тільки дальшому розвиткові, але й збереженню поголів'я. До того ж спостерігається надмірне перевантаження найпрацездатніших, кращих коней, через що найбільший падіж є у цій найціннішій частині кінського поголів'я, що особливо сильно б'є по інтересах сільського господарства.

Особливо незадовільне виконання постанов партії про збереження й розвиток кінського поголів'я РНК УСРР і ЦК КП(б)У відзначають по Одеській області та АМСРР, а також у районах: Нижнє-Сірогозькому, Білозерському, В.-Лепетихському, Бердянському, Царекостянтинівському, Олександрійському, П'ятихатському, Павлоградському (Дніпропетровська область), Володарському, Луганській м/р., Білолуцькому, Н.-Псковському, Троїцькому, Артемівській м/р. (Донецька область), Зінківському, Харківській м/р., Карлівському, Н.-Сенжарському, Вовчанському, Миропільському (Харківська область), Калинівському, Любарському (Вінницька область), Пулинському, Шполянському, Ставищанському (Київська область), Недригайлівському (Чернігівська область), що припустили до особливо великого зменшення й виснаження поголів'я.

Вважаючи за цілком нестерпне подібне ставлення до виконання директив партії про збереження кінського поголів'я, РНК УСРР і ЦК КП(б)У зобов'язують всі облвиконкоми, обкоми, райвиконкоми і райпаркоми забезпечити на ділі виконання цих постанов, максимально посиливши увагу до цієї надзвичайно важливої ділянки народнього господарства, а всіх винних у злочинно-безгосподарному та хижацькому ставленню до коня — притягати до кримінальної відповідальности, як ворогів і шкідників у справі соціялістичного будівництва.

РНК УСРР і ЦК КП(б)У зобов'язують Наркомзем УСРР та його органи на місцях забезпечити на ділі в кожній області, в кожному районі та колгоспі контроль за станом кінського поголів'я, за проведенням у життя директив про ліквідацію знеосібки, за правильним доглядом і ставленням до коня, вчасно виявляючи винних у злісному порушенні цих директив для вжиття до них суворих заходів впливу.

РНК УСРР і ЦК КП(б)У постановили:

1. Тому, що знеосібка в догляді й використанні кінського поголів'я, в роботі далі широко поширена у великій кількості колгоспів, радгоспів та інших підприємств, РНК УСРР і ЦК КП(б)У зобов'язують партійні та радянські організації на місцях вжити настійних і твердих заходів до цілковитого викорінення знеосібки в цій справі, до дійсно постійного прикріплення коня, збруї й воза до колгоспної бригади, а в середині бриґади — до прикріплення певних коней до певних працівників, домагаючись того, щоб ці працівники не тільки працювали конем, але й доглядали його, відповідали за догляд і годівлю коня під час відпочинку {способом встановлення чергувань на кінних дворах і т. д.).

Встановити, що в кожному колгоспі, радгоспі й підприємстві, поруч спеціальних конюхів, має персонально кримінально й матеріяльно відповідати за стан коня працівник, до якого коня прикріплено, і завідатель кінного двору.

2. Вважати за потрібне провести широкий досвід (у 100—150 кращих колгоспах по кожній області) передання всієї справи догляду коней (в тому числі й нічні чергування) їздовим з ліквідацією спеціальної посади конюхів і виділенням зав. кінних дворів та їхніх помічників.

Наркомзем і облвиконкоми мають забезпечити належне керування проведенням цього заходу.

3. Треба звернути особливу увагу на організацію та забезпечення кращого порядку й правильного провадження справи на колгоспних кінних дворах.

У тих колгоспах, де зберігається посаду конюхів, одного з них виділяться на старшого — завідателя кінного двору. Завідателів колгоспного кінного двору треба виділяти з числа найперевіреніших і найпідготованіших колгоспників, які повинні на ділі відповідати за стан коней. У більших кінних дворах на допомогу завідателеві виділяється один-два (залежно від кількости коней) помічників. У тих колгоспах, до ліквідується спеціяльні посади конюхів, за постійні нічні чергування й догляд коня відповідають по черзі працівники, що працюють цими кіньми, при чому зав. кінного двору й помічник зобов'язані вночі перевіряти стан коней, видавання корму й т. інш.

Зобов'язати НКЗем провести протягом двох місяців по областях суцільну перевірку всього окладу осіб, що обслуговують коней, усунувши від обслуговування коней куркульські та несумлінні елементи, а також не припускаючи до цього обслуговування дітей до 15-тирічного віку та непразцездатних.

Доручити НКЗемові, разом з обласними керівними радянськими органами, черга два місяці провести в 40 районах України, з охопленням кількох сот колгоспів і радгоспів, вибірне обслідування фактичного стану справи ліквідації знеосібки в роботі конем і виконання цієї директиви.

4. Як правило, не припускати зміни раніше, ніж через рік їздових (у тих колгоспах, де вони є) і зав. кінних дворів. Установити колгоспникам, прикріпленим до коней, у тих колгоспах, де спеціяльні посади конюхів ліквідується — оплату за трудоднями, не тільки залежно від наслідків роботи цим конем, але й від стану коня, а також від приплоду та стану молодняка, широко практикуючи збільшення оплати трудоднями від 15 до 40%, залежно від стану коня, приплоду та якості молодняка. В цих колгоспах до кожного їздового прикріпляється, залежно від умов роботи на виробництві, від одного до 4 коней і тільки цей працівник з своїми помічниками (коли за умовами роботи вони потрібні) виконує роботу даними кіньми.

Доручити НКЗемові УСРР опрацювати з цих питань докладну інструкцію та розіслати на місця.

5. У радгоспах і в усіх інших державних, кооперативних та інших установах, де ті, що працюють конем, є наймані працівники й одержують встановлену заробітну плату — поставити цю плату у сувору залежність від стану коня, приплоду та стану молодняка, практикуючи підвищення зарплати, систему заохочування, преміяльних за добрий стан коня, а також стягнень і грошових штрафів за поганий стан коня й поганий догляд його.

Доручити НКЗемові разом з НКПраці УСРР опрацювати з цього питання точні вказівки.

6. Встановити не менше, як один день на тиждень для відпочинку коней. Обмежити робітний день коня 10—12 годинами (не включаючи сюди обов'язкову двогодинну перерву в середині робітного дня), залежно від стану кінського поголів'я.

7. Зобов'язати облвиконкоми й райвиконкоми після виконання пляну хлібозаготівель і перед розподілом натуральних фондів, забезпечити обов'язкове виділення в усіх колгоспах, поруч насінньових — зернофуражних фондів, забронювавши не менш, як 60% всього фонду на час весняної с.-г. кампанії 1933 року.

Треба звернути особливу увагу на повне використання відходів, полови — як додаткових до зернофуражу кормових ресурсів. З наявними фактами безгосподарного використання відходів треба повести рішучу боротьбу.

8. Зобов'язати НКЗем УСРР налагодити повніший облік стану кінського поголів'я, негайно встановити одержання місячних зведень з областей та районів про рух кінського поголів'я.

9. Щоб докорінно поліпшити постачання збруї, ковочного матеріялу та інших предметів кіндогляду, а також транспортових засобів, доручити НКЗемові протягом місяця опрацювати точну заявку—потребу по всій Україні на ці предмети й подати до РНК УСРР для дання відповідних твердих замовлень промисловості.

10. Вважаючи за особливо небезпечне становище з станом кінського молодняка й з відновленням коней, здійснити такі заходи:

а) неприпускати до роботи жеребних маток — 2 місячі перед і один після вижеребки;

б) категорично заборонити усяку експлуатацію молодняка до двох років, припускаючи після цього до трьох років використання на легких роботах — боронування, недалекі поїздки легкими возами, довіз води;

в) племінних маток і продуцентів використовувати виключно на неважких роботах і поблизу місця їхнього постійного перебування;

г) Наркомзем УСРР має встановити широку систему преміювання окремих колгоспів, колгоспних бриґад і одноосібників за гарні наслідки в справі збільшення кінського поголів'я та вирощування молодняка.

11. Наркомзем УСРР має протягом місяця опрацювати заходи, що забезпечували б розвиток племінного конярства у радгоспах та колгоспах, а також у районах, що продукують ремонтного коня й подати на затвердження Раднаркому УСРР.

12. Щоб якнайшвидше відновити живу тяглову силу й зменшити напруженість у навантаженні різною роботою кінського поголів'я, вважати за потрібне, у можливо коротший час, забезпечити значно ширше, ніж досі, використання на роботі в колгоспах та радгоспах волів, для чого рішуче скоротити заріз бичків нового приплоду як всередині господарства, так і на здавання для м'ясозаготівлі, з тим, щоб на м'ясозаготівлі здавати інші роди дрібної худоби.

Поставити завдання коштом проведення всіх цих заходів дістати по УСРР протягом трьох років не менше як 500—600 тисяч робочих биків.

Доручити НКЗемові й НКПостачанню УСРР протягом двох декад опрацювати погоджені заходи в даному питанні та подати на затвердження РНК УСРР.

13. НКЗем УСРР протягом місяця має опрацювати конкретний плин боротьби з масовим захоруванням — епідеміями серед кінського складу, що передбачав би значне зміцнення ветеринарної мережі, поліпшення постачанян медикаментів, розгортання мережі ветамбулаторій, ветлікарень та подати цей плян на затвердження РНК УСРР.

14. Через гостру нестачу кваліфікованого ветперсоналу на Україні, вважати за потрібне підготувати прискореним порядком, з числа найкращих, що добре знають коней, колгоспників-ветфельдшерів і ветсанітарів, пропускаючи перших через річні курси, а других — через чотиримісячні. Підготувати таким порядком на Україні не менше як 800 практиків ветфельдшерів з числа колгоспників і не менше, як 2000 ветсанітарів.

Доручити НКЗемові УСРР разом з Аґітмасвідділом та Відділом кадрів ЦК КП(б)У опрацювати мережу й порядок організації курсів та подати на затвердження Секретаріяту ЦК КП(б)У та РНК УСРР.

15. Відзначаючи неприпустиму бездіяльність органів НКЮсту УСРР та міліції в справі боротьби з фактами злочинно-хижацького ставлення до коня й наявні численні факти безкарности за злочинне ставлення до коня, зобов'язати Наркома юстиції УСРР тов. Полякова протягом декади опрацювати та подати на затвердження уряду проект закону, що забезпечував би виконання ухвалених постанов про охорону кінського поголів'я.

16. Утворити в системі органів Наркомзему УСРР постійну державну інспекцію конярства. Найближчих двох місяців виділити в 150—200 районах з найгіршим станом кінського поголів'я і з можливостями широкого розвитку конярства, постійних районових інспекторів конярства, висунувши їх з наявного в межах України ветперсоналу, а також з числа кращих колгоспників та інших працівників.

17. Щоб забезпечити належну й систематичну увагу всіх радянських, партійних та інших громадських організацій до справи боротьби за збереження кінського поголів'я, забезпечити повсякденний широкий нагляд за етапом кінського поголів'я, узагальнити і використати досвід кращого догляду коней, широко заглибити систему заохочувальних заходів за кращу роботу над збереженням і розвитком кінського поголів'я (преміювання, організація виставок і т.інш.) — утворити при РНК УСРР постійний комітет охорони коня, на чолі з Наркомом земельних справ УСРР.

Харків, 4 грудня 1932 року.

Голова РНК УСРР

Секретар ЦК КП(б)У

Оголошено в «Вістях ВУЦВК» з 5 грудня 1932 р. № 277.


Ця робота перебуває у суспільному надбанні відповідно до статті 8 Закону України від 1 грудня 2022 року № 2811-IX «Про авторське право і суміжні права», де зазначається, що не є об'єктами авторського права:

  • вираження народної творчості (фольклор);
  • акти органів державної влади, органів місцевого самоврядування, офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного і судового характеру (закони, укази, постанови, рішення, державні стандарти тощо), а також їх проекти та офіційні переклади;
  • розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право особливого роду (sui generis).