| ◀ Про склад Верховного Революційного Трибуналу при Всеукраїнському ЦВК | ЗЗРРСУУУР/11 Про Сільські Ради |
Про волосні Виконавчі Комітети ▶ |
|
§ 1. Сільська Рада є вищим органом влади в межах своєї компетенції на своїй теріторії.
§ 2. Усі постанови сільської Ради обовязкові для всього населення її місцевости.
§ 3. Сільські Ради засновуються в селищах з населенням не менш 300 мешканців, в розрахунку—1 депутат на 100 душ люду, але не більш 50 депутатів.
- Примітка 1. Губерніяльному Виконавчому Комітетові надається право, з пропозіції повітового Виконавчого Комітету, підвищувати чи знижувати, по можливості в цілому губерніяльному масштабі, зазначену в § 3 цифру населення, повідомляючи про це НКВС.
- Примітка 2. В селищах, що складаються з кількох «громад», засновується одна Сільська Рада, в виборах котрої бере участь населення всього селища.
§ 4. В селищах, що мають менш 300 мешканців, окремі Сільські Ради не створюються. Трудящі таких сел здійснують своє право на управління: а) беручи участь у виборах Сільської Ради сусідного села, котре в згоді з § 3 цього статуту, таку Раду має; б) об'еднуючись з сусідніми селищами, хуторами і т. д. для виборів спільної для усіх цих залюднених місць Сільської Ради, и в) розвязуючи питання управління на загальних зборах виборців.
- Примітка. Такі невеличкі селища вибірають депутатів до Сільської Ради або на спільному виборчому зібранні виборців усіх об'єднаних селищ для яких є дана Рада, або ж, в разі незручности зносин з огляду на несприятливі природні умови місцевости, на окремих зборах в кожному селищу: кожне селище посилає до Ради не менш 1 депутата.
§ 5. Населення радянських господарств і фабрик, шо міститься по-за межами села, бере участь у виборах до Сільської Ради на загальних підвалинах, викладених у конституції і в постановах Всеукраїнського Ц. В. К. і в цьому статуті.
§ 6. В тих невеличких селищах у фабриках, збудованих по-за селом, і в радянських господарствах, де питання управління розвязуються на загальних зборах виборців, ці збори на певний термін вибірають голову зборів, відповідального за виконання постанов органів Радянської влади і загальних зборів.
§ 7. Сільська Рада одбуває засідання не менш двох разів на місяць.
§ 8. Виконавчим органом Сільської Ради є в селах з населенням вище 10.000 душ—Виконавчий Комітет в числі трьох членів, а в селах з населенням нижче 10.000 душ—голова Ради.
- Примітка. В селі, де перебуває волосний Виконавчий Комітет, він стає виконавчим органом сільської Ради цього села.
§ 9. Голова Сільської Ради за всю діяльність Сільської Ради відповідає як перед Радою, яка його вибрала, так і перед вищими органами Радянської влади.
§ 10. Сільська Рада відділів не утворює. Для Сільської Ради встановлюється саме такий штат співробітників: в селах від 500 до 3.000 мешканців—1 секретар, в селах від 3.000 до 10.000—1 секретар і 1 писар, в селах з числом мешканців по-над 10.000—1 секретар, 2 діловоди і 1 писар.
§ 11. Утримання виборних працівників, зазначених у § 8, встановлюється на 25% нижче утримання членів Волосного Виконавчого Комітету волости, до котрої належить дане село.
§ 12. В меті ширшої заохоти трудящих до державної роботи—біля Сільської Ради засновуються осередки допомоги Робітничо-Селянській Інспекції в згоді з особливою інструкцією Народнього Комісаріяту Р.-С. Інспекції крім цього для усіх фахів діяльности створюються комісії з мешканців села, що мають право вибірати до Рад.
§ 13. Сільська Рада й її голова повинні:
а) виконувати усі постанови вищих органів Радянської влади і подавати допомогу представникам влади для виконування ними накладених на них завдань;
б) вживати усіх заходів, скерованих на охорону ладу і на підвищення господарчого й культурного рівня населення місцевости;
в) заохочувати трудящі маси до роботи в будівництві нового життя;
г) давати справоздання своїм виборцям в згоді з постановами Всеукраїнського Ц. В. К.
§ 14. Зокрема на Сільську Раду і її голову накладуються обовязки:
§ 15. Охороняти революційний лад і боротися проти злочинств, особливо ж проти потаємного винокурства.
§ 16. Оголошувати й поясняти усі декрети й роспорядків Радянської влади.
§ 17. Проводити в життя усі роди трудової повинністи.
§ 18. Брати на облік населення (куркулів, і незаможних селян; виборців, неписьменних і т. д.).
§ 19. Реєструвати усіх агентів вищих виконкомів, та їхніх відділів, коли вони прибувають для виконання накладених на них доручень.
§ 20. Видавати ріжні посвідчення громадянам своєї місцевости.
§ 21. Реєструвати народження й смерти.
§ 22. Притягати громадян до відповідальности за опір чи порушення роспорядків Радянської влади.
§ 23. Допомогати розвиткові сільського господарства (організація радянських господарств, с.-г. комун, артілів і инших товариських форм землевикористання, поліпшення способів сільського господарства і т. д.) в згоді з постановами Земвідділів і Народнього Комісаріяту Земельних Справ.
§ 24. Проводити в життя накладену на хліборобське населення натуральну повинність для здійснення соціялістичного землевлаштування (постачання землевлаштувателям потрібного для робіт числа робітників, підвод і матеріялів, одведення помешкань землевлаштувателям і допомогати їм, а також агрономичному персоналові і усім взагалі надісланим Земвідділом особам у виконанні ними накладених на них доручень.
§ 25. Допомогати місцевим радянським господарствам і справі охорони лісових дач.
§ 26. Наглядати за совісним виконанням хліборобським населенням правосильних у Республіці декретів і роспорядків в справі землевлаштування й землевикористання.
§ 27. Допомогати відповідним організаціям в справі обліку земель, хліборобського населення, оранок, сівби, насіння, мертвого й живого інвентара подавати усі матеріяли відносно цього—уповноваженим на те особам і установам.
§ 28. Піклуватися про ремонт і справність мостів, грунтових і шосейних шляхів і т. д.
§ 29. Доглядати справности протипожежної машини, вживати заходів проти пожежі і організувати їхнє загашування.
§ 30. Охороняти од зіпсуття й занепаду громадські будинки.
§ 31. Допомогати розвиткові кустарної продукції та організація, в міру можливости, місцевих кустарних майстернь, артілів і т. д., в згоді з вказівками відповідних органів влади.
§ 32. Неухильно виконувати накази усіх органів харчування.
§ 33. Брати на облік врожай, сівбу, приймати продукти, призначені на здачу росписом.
§ 34. Боротися проти спекуляції, проти ховання, незаконної продажі й вивозу призначених на здачу продуктів.
§ 35. Переводити всяку трудову повинність за вказівками волости.
- Примітка. З огляду на своє значиння, накази в справі трудової повинности рівняються наказам військового відомства і мають виконуватись так само хутко й совісно, як і накази Військового Комісаріяту.
§ 36. Брати на облік робочу силу по фахах і потребах повинности, а також число коней по спеціяльних формах, вироблюваних Головкомпрацею.
§ 37. Доглядати за совісним виконанням усіх постанов Волради громадянами, покликаними в порядку загальної трудової повинности (своєчасний вихід на роботу, приставка підвід і струменту коли цього вимагає постанова).
§ 38. Допільно росподіляти й використовувати покликаних в порядку трудової повинности відповідно до здоровля, фізичного розвитку й професіяльного призвичаєння, а також в залежності од роду повинности.
§ 39. Допомогати представникам Губ. і Повіткомпраці, надісланим у села, їхній роботі на підготовку й переведення трудових мобілізацій.
§ 40. Надсилати статистичні відомости про використання населення для трудової повинности, в спеціяльних формах, вироблених Головкомпрацею.
§ 41. Контролювати доцільність постачання господарчими органами громадян, покликаних для трудової повинности. Наглядати за охороною праці, взагалі за охороною праці неповнолітних і жінок, в згоді з інструкціями про охорону праці, виданими Головкомпрацею.
§ 42. Звільняти покликаних для трудової повинности громадян на час, чи й зовсім, в згоді з виданими Головкомпрацею інструкціями про звільнення, та видавати в тому відповідні посвідчення.
§ 43. Силувати тих, хто ухилюється, і боротися проти трудового дезертирства.
§ 44. Тягти громадян до судової відповідальности в разі порушення ними постанов про трудову повинність, уникання її і трудового дезертирства.
§ 45. Приймати всякі скарги на незаконний поклик до трудової повинности, на неекономне використання праці покликаних і т. д. Розглядати ці скарги чи надсилати їх у вищі інстанції.
§ 46. Вести облік усіх зобовязаних військовою службою громадян, коней, підвід і запрягу в згоді з відповідними декретами й наказами.
§ 47. Пильнувати неухильного виконання обовязаними військовою службою громадянами перевірочних зборів.
§ 48. Подавати статистичні відомости й обрахунки в справі покликання громадян у військо, також в справі постачання війська кіньми, підводами й запрягом в згоді з відповідними декретами і вказівками військових комісаріятів.
§ 49. Переводити поклик громадян у військо, а також постачати військо кіньми, підводами й запрягом, в згоді з відповідними декретами і вказівками військових комісаріятів.
§ 50. Доглядати за виконуванням обовязкової військової служби населенням і боротися з дезертирством.
§ 51. Проводити в життя усі накази про загальне військове навчання трудящих.
§ 52. Допомогати надісланим у села організаторам, агітаторам у їхній діяльности на підготовку населення до потрібних військових заходів.
§ 53. Допомогати військовим організаціям і частинам відведенням помешкань, постачанням харчу й перевозових засобів, відповідно до правосильних у цій справі декретів і наказів.
§ 54. Закладати в селах хати-читальні (чи народні доми з бібліотеками-читальнями) з їхніми радами.
§ 55. Організувати в хатах-читальнях (народніх домах), через їхні ради читання в голос газет, брошюр, декретів Радянської влади, конституції Радянської Республіки і т. д., і розмов з приводу прочитаного.
§ 56. Поширювати газети, листівки і т. ин.
§ 57. Влаштовувати в хати-читальні (народньому домі) школи грамоти для дорослих і підлітків.
§ 58. Допомогати организації инших культурно-освітних закладів, наприклад: гуртків, екскурсій, лекцій на ріжні теми, хорів, театрів з місцевих сил і т.д.
§ 59. Допомогати господарству установ дошкільної, шкільної й позашкільної освіти (ремонт, освітлення, опал і т. ин.).
§ 60. Переводити вибори в Волосну Раду Народньої Освіти.
§ 61. Кликати в міру потреби усіх місцевих письменних громадян до обовязкової повинности на організацію й ведення культурно-освітної праці.
§ 62. Доглядати за чистотою й санітарією сел, особливо-ж за влаштуванням і поліпшенням джерел води для пиття.
§ 63. Допомоги влаштуванню селянами громадянських і домових бань.
§ 64. Допомогати медичному персоналові у вжиткові заходів боротьби проти пошестей (прищеплювання проти тифу, віспи, холєри), влаштовування громадських окропників.
§ 65. Піклуватися господарством місцевих лікарських установ (ремонт, постачання палива, харчу і т. д.).
§ 66. Брати на облік усіх озлиднілих спосеред трудящих в меті допомоги їм з державних і місцевих засобів.
§ 67. Організувати їм обовязково сільсько-господарську допомогу (оранка, громадська сівба і т. д.).
§ 68. Допомогати зубожілим родинам червоноармійців, а також хорим і пораненим червоноармійцям та інвалідам за їхнім поворотом з фронту, шляхом організації на їхню користь збірання жертв грошима й речами: одежею, взуттям і т. ін.
§ 69. За непослух, неретельне переведення в життя постанов Радянської Влади, за бездіяльність, за зловживання й надужиття владою, за нечемне трактування населення члени Сільської Ради відповідають перед революційними законами в повній їхній суворості.
Голова В. Ц. В. К. Г. Петровський.
Секретарь В. Ц. В. К. Ермощенко.
Оголошено в «Вістях» В. Ц. В. К. і Харьк. Губвиконкому з 3-го червня 1920 р. № 135.