жильний

жильний

*Жи́льний, а, е = Жи́лавий 2. Якось жильним четвергом чи то середою, забив мужик кабана. Руданск.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28