діямант

діямант

*Діяме́(а́)нт, ту, м. Алмаз. Сл. Нік.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28