дівизна

*Діви́зна, ни, ж. Имущество девушки, приданое. Розкладу, розвішаю свої згадки, як молода дівизну. С. Васильч.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28