душник

душник

*Душни́к, ка́, м. Отдушник, вентилятор. З груби курить, бо душник одчиняний. Крим. Ум. Душничо́к.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28