Душа на сторожі/Безсмертне
| ◀ Усе – лише не це! | Душа на сторожі Безсмертне |
Неповторне свято ▶ |
|
Безсмертне
Упало світло лихтарів
На день конаючий і тихий,
Та перед смертю він зустрів
Посмертні свічі — дивним сміхом.
І мабуть кожен з нас відчув
Той сміх, як непереможну силу,
Як перенесену свічу
За межі схилу.
І це тому, я, мов у сні,
Пішла серединою вулиць
І очі зустрічні, ясні
Не глянули, а розчахнулись!
Та я минала всі вогні,
Мов світло не своєї брами,
Бо чула: ждане довгі дні
Вже йде з безсмертними дарами.