Дума-цяця
автор: Володимир Іванович Самійленко
Опубл.: 1918. Джерело: Володимри Самійленко: твори, том I. Державне видавництво «Художньої літератури» Київ 1958  


Дума-цяця[1]


Чи є в світі молодиця,
Як та Дума чорнолиця?
Бережіться, добрі люде —
Всім тепера лихо буде.
Дума серце, Дума любка,
Дума —патрана голубка,
Дума смирна, як ягничка,
Дума цяця-молодичка.

Гей, суспільності вершечки,
Поживайте пиріжечки,
І казенні, і приватні,
Смачні, теплі, ще й безплатні.
Попоївши, спіть у просі;
Вам нема страху в запросі,
Не насупить свого личка
Дума цяця-молодичка.

А Грицьки, Стецьки й Омельки
Вже не прагнуть хай земельки:
Всі ж вони в земельку ляжуть,
А коли лягать — їм скажуть.
Що там плата заробітня,
Поки є полова житня;
«А нема, то й те дурничка»,
Скаже цяця-молодичка.

Хай собі живуть і хлопи,
Сіють, жнуть, кладуть у копи,
А поїсти й ті зуміють,
Що не жнуть і що не сіють.
Дума дасть нові закони,
Добрі кари й заборони,
Ощастить нас невеличка
Дума цяця-молодичка.

І не буде вже кричати
Наша третя, наша мати.
Як розмови час настане,
На міністрів тільки гляне!
Ті ж нам зроблять і без мови
Всі спасенні постанови,
І на згоду, як теличка,
Мекне цяця-молодичка.


Київ, 12 січня 1886 р. [2]



Примітки

  1. 3-я Державна дума, (Прим. автора).
  2. Вперше надруковано в газеті «Рада», 1907, № 227. Примітку «3-я Державна дума» В. Самійленко зробив на авторському примірнику книги «Україні», вид. 1918 р. Друкується за зб. «Україні», вид. 1918 р.