До червоних стрельців (1920)
Гордовито замаяв червоний наш стяг,
Він нас кличе до бою за волю,
Він зове нас туди, де панує кат-лях,
Нести скутим братам нашим долю.
Так згуртуймо ж ми лави стрілецькі
свої
Щоб подібні були вони криці,
Щоб серця всі стрілецькі пройняті були
Невстрашимістю й силою львиці.
Хай же страху не буде в стрілецьких
серцях!
І чи волю здобудем, чи згинем,
Поклянемся ми всі на червоний наш стяг,
Що святої ми справи не кинем.
Хай же ворог тремтить, бо надходить
той час,
Що дістане тяжку він розплату,
І стрілецька, червоної волі рука
Відомстить за тяжкі кривди кату.