дохляка

дохляка

*Дохля́ка, ки, ж. Дохлая. Наплодить наплодила дохляка, та й сама згинула. С. Васильч.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28