Досвітні сімфоніі/Ах, як мертво

◀ З одного боку посіпаки, продажники, кнурці…

Досвітні сімфоніі
Микола Хвильовий
Ах, як мертво

• Інші версії цієї роботи див. Ах, як мертво

Харків: Всеукрлітком, 1922

АХ, ЯК МЕРТВО.

Ах, як мертво навкруги, як мертво,
Запеклися на залізі уста іржи
Пеленає революціі мовчазні жертви
Моіх думок роспатланий кужіль.

Застигла тиша і скиглить
Круків примарною печаллю…
Невже не можна запалити
Тебе, заводе, хоч одчаєм?

В зубах шматок у вальківниці —
Це рейка, і не родилась так,
А рот давно роскритий пічці
Губою Пятий не хитав.

Цвірінькає піддашша горобцем
І переможно небо тулиться до скла.
І навіть сонце тут несе яйце
І зімнього і літнього числа.

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

О, рогаль — лосунь
Синеблюзих мрій
Намантач косу —
Вітегострий ріг.
Не підстреле, вірь
Сагайдак руін
Там росте перій
І нема шипшин

Але мовчить застигла тиша…
Ах, як мертво навкруги, як мертво!..
Пеленає революціі мовчазні жертви
Моіх думок роспатланий кужіль