Доробок
Михайло Йогансен
ХМАР РУЇНИ
Дими махорки
• Інші версії цієї роботи див. Тихий бог… Київ: Червоний Шлях, 1924
ДИМИ МАХОРКИ.

 Тихий бог
 Курій
 У синім морі мрії
 Острови хмарки
 За край тривог
 З цигарки.

 „Серед дорог
 Голодний мокрий плину,
 Як сагайдашний
 На Вкраїну
 Козак вчорашній
 Інок нині.
І лісом ледві дим жевріє
Багаття сиві, сині мрії
Що, сміх дівочий там на полі
Як любі очі — у недолі“.

 Летять, летять
Слова сереброкрилі
 На сіножать без ліку білих лілій
 Курій і бог
 Збираю незчисленні
 Серед дорог

 На луках мрій
 На кровати натхнення…

 Ні слова — цить!
 Заснула спить:
 — То птиці долетіли.