Доля (Грабовський, 1985)/Хмура осінь. Голосіння…
| ◀ Увечері сигару запалив я… | Доля «Хмура осінь. Голосіння…» (Поль Верлен) пер.: Павло Грабовський |
Щоб не мерли скрізь голодні… ▶ |
|
***
Хмура осінь. Голосіння
Безвідрадне світове
Зворушає знов боління,
Моє бідне серце рве.
Проминуло життя втішне;
Ледве дишу, весь поблід;
Спогадавши про колишнє,
Гірко плачу йому вслід.
Що ж? До краю треба плутать;
Вітер лютий дме в кістки,
Мов те листя мене крутить
Та швиря на всі боки.