Доля (Грабовський, 1985)/Вподовж луки, вподовж поля…
| ◀ Та коли ж ми, коли діждем… | Доля «Вподовж луки, вподовж поля…» (Марія Конопніцька) пер.: Павло Грабовський |
Три стежки ти протерла… ▶ |
|
Вподовж луки, вподовж поля
Пройшла доля і недоля,
І з приполів довгих свити
Засівали всякі квіти.
Чорні зерна в землю пали
Сліз рясними крапельками,
Світлі з вітром розлетілись,
Закружили мотилями.
А на весну з того сіву
Будяками земля вкрилась:
Тільки де-де кущик ягід,
Де-де квітка притулилась.