дляво

дляво

*Для́во, нар. Длительно, медлительно. Він усе робить дляво, такий длявий. Крим.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28