Дзьвін/Метаморфоза
< Дзьвін
◀ Писакам-брехакам | Дзьвін Метаморфоза |
Абадонна ▶ |
|
LXXIV.
МЕТАМОРФОЗА.
Нечисто въ нихъ воображенье, Пушкинъ |
Дорогу темряву мою
Ти райським сьвітом осьвітила:
Бо душу чистую твою
Пречиста сила появила.
Дорогу темряву мою
Ще гушчим туманом окрила:
Бо душу чистую твою
Нечиста сила помрачила.
Як серденьком твоім ясним,
Мов сонце, дух мій осияла,
Над всяким творивом земним
Ти в мене божеством стояла.
Як розумом чужим, тупим,
Мене на розум наставляла,
Дитям оцьця брехні сьліпим
В моім умі и в серьці стала.