Дзьвін/До Тараса за річку Ахерон

Дзьвін
Куліш Олелькович Панько
До Тараса за річку Ахерон
• Цей текст написаний кулішівкою.
• Інші версії цієї роботи див. До Тараса за річку Ахерон
Женева: Украінська друкарня, 1893
 
X.
 
ДО ТАРАСА ЗА РІЧКУ АХЕРОН.

 Недосьпів тьвій досьпівую, мій брате…
Насьлідьдє дороге, клейнотами багате,
Лишив еси мені в твоій трицьцятоструньній,
В твоій поэзіі високій, многодумній,
 Дуброві запашній, широкошумній.

 

 
 Тарасе! попроси там Аполлона,

Нехай зупинить він легкий каюк Харона,
Щоб довго не возив на той бік Ахерона
Народу бес путя, беш чести и закона,
 Що з вовчого на сьвіт приходить лона.

 

 
 Нехай по сонних берегах блукае,

Про ледарство свое ледаче споминае,
На предків и батьків за брехні нарекае
Тяжкі гріхи своі й паскудзтво споминае
 И суду сто столітьтів дожидае!

 

 
 Кому ж я передам, коханий брате,

Твое добро сьвяте, над всі скарби багате?
Собакам, чи вовкам, чи людям безголовим,
Тим язикам лихим, калікам кривомовим,
 Письменникам сьліпим и пустословим?