дзиґарі

дзиґарі

Дзиґарі́, рі́в, м. мн. Часы стѣнные или башенные. Черк. у. Котл. Ен. (Слов.). Дзиґарі б'ють = Сердце стучитъ отъ испуга. Ном. № 4350.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924

Дзиґарі́, рі́в, м. мн. Часы стенные или башенные. Черк. у. Котл. Ен. (Слов.). Дзиґарі б'ють = Сердце стучит от испуга. Ном. № 4350.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28