Державні вимоги до системи фізичного виховання дітей, учнівської і студентської молоді

Державні вимоги до системи фізичного виховання дітей, учнівської і студентської молоді

Державні вимоги до системи фізичного виховання дітей, учнівської і студентської молоді

1. Загальні положення

1.1. Фізичне виховання відіграє важливу роль у формуванні молодого покоління, зміцненні і збереженні його здоров'я, підготовці до майбутньої професійної діяльності та захисту Батьківщини

1.2. Державні вимоги до системи фізичного виховання дітей, учнівської і студентської молоді (далі - Вимоги) розроблені відповідно до Законів України "Про фізичну культуру і спорт" (3808-12), "Про освіту" (1060-12), Державної програми розвитку фізичної культури і спорту в Україні ( 334/94 ) і спрямовані на їх реалізацію.

1.3. Метою Вимог є визначення ідеологічних, науково-методичних і організаційних основ фізичного виховання та створення оптимальних умов для його ефективного функціонування.

1.4. Вимоги виражають державну політику в галузі фізичного виховання в дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих закладах освіти, слугують основою для визначення головних напрямів удосконалення фізичного виховання молодого покоління.

1.5. Вимоги адресовані управлінським структурам, організаціям усіх рівнів, керівникам навчальних закладів, фахівцям з питань фізичного виховання дітей, учнівської і студентської молоді в системі освіти України. Вони є обов'язковими для дошкільних, середніх загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих закладів освіти всіх форм власності.

2. Основні складові Вимог

2.1. Теоретичні основи фізичного виховання

2.1.1. Фізичне виховання дітей і молоді України є важливим компонентом гуманітарного виховання, спрямоване на формування у них фізичного та морального здоров'я, удосконалення фізичної і психічної підготовки до ведення активного життя, професійної діяльності та захисту Батьківщини.

2.1.2. Система фізичного виховання дітей і молоді України базується на принципах індивідуального і особистісного підходу, пріоритету оздоровчої спрямованості, широкого застосування різноманітних засобів і форм фізичного вдосконалення.

2.1.3. Стратегічними цілями фізичного виховання дітей і молоді є формування у них фізичного, морального і психічного здоров'я, усвідомленої потреби у фізичному вдосконаленні, розвитку інтересу і звички до самостійних занять фізкультурою і спортом, набуття знань і вмінь здорового способу життя.

2.1.4. Фізичне виховання дітей і молоді реалізується через фізкультурну освіту, фізичну підготовку, спортивне тренування, самостійні заняття та участь у масових фізкультурно-оздоровчих і спортивних заходах.

2.2. Організаційно-педагогічні основи фізичного виховання

2.2.1. Організаційно-педагогічну основу фізичного виховання дітей, учнівської і студентської молоді в системі освіти України складають:

• предмет "Фізична культура" - в загальноосвітніх і професійно-технічних закладах освіти;
• навчальна дисципліна "Фізичне виховання" - у вищих закладах освіти.

Вони вводяться як обов'язкові в дошкільних, середніх загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих закладах освіти всіх типів і форм власності в обсязі, що визначається державними стандартами освіти. Їх зміст визначається навчальними програмами, що грунтуються на принципах прогностичної педагогіки й враховують вікові, анатомо-фізіологічні та функціональні особливості дітей і молоді.

2.2.2. Фізичне виховання забезпечується відповідними дидактичними комплексами, сучасними науковими досягненнями, спеціальним методичним обслуговуванням, державною системою тестів для перевірки ефективності фізичного виховання, педагогічними кадрами, матеріально-технічною, правовою і нормативною базою та бюджетним фінансуванням.

2.2.3. Основними засобами фізичного виховання дітей і молоді є фізичні вправи, оздоровчі сили природи та гігієнічні фактори. При цьому забороняється використовувати засоби, що завдають шкоди фізичному і психічному здоров'ю дітей, учнів та студентів.

2.2.4. Основною організаційною формою фізичного виховання в усіх типах навчальних закладів є урок (заняття).

2.2.5. Заняття (урок) проводиться фахівцем фізичного виховання згідно з навчальним планом і програмами.

2.2.6. Крім уроків (занять) широко використовуються різноманітні позаурочні форми: фізкультурно-оздоровчі заняття в режимі дня, заняття у фізкультурних гуртках і спортивних секціях, групах загальної фізичної підготовки (ЗФП), групах лікувальної фізичної культури (ЛФК), спортивних школах, клубах за інтересами, спортивних класах, спортивних відділеннях вищих закладів, регіональних спортивних клубах, самостійні заняття фізичними вправами, виконання домашніх завдань з фізичної культури (фізичного виховання) та інше.

2.3. Нормативне забезпечення

2.3.1. Фізичне виховання дітей, учнівської і студентської молоді в дошкільних установах, загальноосвітніх школах, професійно-технічних і вищих закладах освіти регламентується і забезпечується системою державних нормативних показників, які є критеріями його ефективності і якості.

2.3.2. Для всіх типів дошкільних установ і навчальних закладів визначається:

• рекомендований обсяг рухового режиму;
• мінімальна кількість обов'язкових навчальних занять (в академічних годинах) на тиждень протягом усього періоду навчання;
• нормативи фізичної підготовленості;
• норми матеріально-технічного і фінансового забезпечення з розрахунку на одного вихованця дошкільної установи, учня, студента (курсанта);
• санітарно-гігієнічні норми проведення занять.

2.3.3. Кількість навчальних годин на тиждень з фізичного виховання (фізичної культури) для дошкільного виховання, загальної середньої, професійно-технічної і вищої освіти визначається затвердженими Державними стандартами освіти.

Нормативні показники затверджуються Кабінетом Міністрів України.

2.3.4. Крім нормативних показників, у процесі фізичного виховання і спортивного вдосконалення широко використовується система відомчих стандартів, які спрямовані на підвищення якості навчальних, позаурочних і позааудиторних занять фізкультурою і спортом (стандарти навчальної документації, проведення практичних занять, обслуговування спортивних змагань тощо).

2.3.5. Рівень фізичної підготовленості дітей і молоді визначається державною системою тестів. Вони повинні відповідати міжнародним стандартам, бути науково обгрунтованими, організаційно і методично простими та доступними для вихователів дошкільних закладів, учителів фізичної культури, викладачів фізичного виховання навчальних закладів. Забезпечувати оперативне оцінювання фізичної підготовленості дітей і молоді.

2.4. Наукове забезпечення

2.4.1. Наукове забезпечення є органічною частиною системи фізичного виховання дітей і молоді, базовим елементом її удосконалення та підвищення професійної підготовленості фахівців.

Розвиток системи фізичного виховання потребує фундаментальних, теоретичних та прикладних досліджень і передбачає:

• розробку концепції подальшого розвитку науки в галузі фізичної культури і спорту, впровадження нових форм організації і управління науковою діяльністю у сфері фізичного виховання;
• створення банку даних наукових розробок, виконаних в Україні в попередні роки;
• розробку програми актуальних напрямків наукових досліджень з фізичної культури і спорту;
• розробку програмно-нормативних основ фізичного виховання дітей, учнівської і студентської молоді з урахуванням впливу несприятливих екологічних факторів;
• створення комп'ютерних технологій для розробки індивідуальних фізкультурно-оздоровчих програм і планів спортивної підготовки;
• створення мережі регіональних науково-дослідних центрів, наукових лабораторій;
• матеріальне і моральне стимулювання науковців і наукових колективів, авторів підручників, навчальних посібників та інших навчально-методичних розробок.

2.4.2. Важливе значення у підвищенні ефективності наукових досліджень має:

• системне планування наукових розробок;
• регулярне проведення регіональних, державних і міжнародних конкурсів на кращу науково-дослідну роботу, наукових семінарів, конференцій, конгресів, симпозіумів, "круглих столів";
• різноманітні форми кооперування наукових досліджень та підтримки розробок комплексних тем;
• удосконалення системи управління та стимулювання наукової діяльності в сфері фізичної культури і спорту;
• створення законодавчої і нормативної бази.

2.5. Методичне забезпечення

2.5.1. Процес фізичного виховання дошкільників, учнівської і студентської молоді забезпечується підручниками, навчальними посібниками, дидактичними матеріалами, методичними розробками, пізнавальною і художньою літературою, наочними та технічними засобами навчання, спортивними словниками, енциклопедіями, нормативними і довідковими інформаційними виданнями з питань фізкультурної освіти, фізичного виховання і спортивного тренування.

2.5.2. Підвищенню ефективності методичного забезпечення процесу фізичного виховання і спортивного тренування сприяє:

• створення навчальних радіо- та телепередач;
• випуск науково-методичних журналів;
• розробка і використання комп'ютерних навчальних і тренувальних програм, комп'ютеризація навчально-методичної літератури;
• проведення семінарів, науково-практичних конференцій, планова перепідготовка і стажування вчителів, викладачів, тренерів.

2.6. Медичне забезпечення

2.6.1. Фізичне виховання дітей і молоді в усіх його формах передбачає:

• медичне обслуговування;
• лікарський контроль;
• лікарсько-педагогічні спостереження;
• диспансеризацію;
• розподіл дітей, учнів і студентів на медичні групи.

2.6.2. Наявність у дошкільних установах і навчальних закладах усіх типів і форм власності потрібної кількості медичних працівників.

2.6.3. Створення в закладах освіти постійно діючих груп лікувальної фізичної культури і фізичної реабілітації та регулярне проведення з ними занять.

2.7. Кадрове забезпечення

2.7.1. Фізичне виховання в системі освіти здійснюється: штатними фахівцями фізичного виховання дошкільних установ, учителями і викладачами фізичної культури загальноосвітніх шкіл та професійно-технічних закладів освіти, викладачами фізичного виховання вищих закладів освіти, тренерами дитячо-юнацьких спортивних шкіл, інструкторами, працівниками управлінських структур.

2.7.2. До проведення навчальних занять з фізичного виховання (фізичної культури) і тренувань з дітьми, учнями і студентами допускаються особи, що мають спеціальну фізкультурну освіту або відповідну курсову підготовку.

2.7.3. Ефективному функціонуванню державної системи кадрового забезпечення сфери фізичного виховання дітей і молоді сприяє:

• щорічне замовлення Міністерством освіти України потрібної кількості фахівців фізичного виховання;
• створення системи стимулів і спеціальних гарантій щодо професійної діяльності в сфері фізичної культури і спорту;
• підвищення педагогічної майстерності і творчої активності фізкультурних кадрів.

2.8. Матеріально-технічне забезпечення

2.8.1. Важливою умовою ефективного функціонування системи фізичного виховання дітей і молоді є:

• раціональне використання, вдосконалення і розвиток матеріально-технічної бази;
• розробка нормативів фінансування, експлуатації і будівництва спортивних споруд, спортивно-оздоровчих таборів, туристичних баз;
• відповідальність керівників навчальних закладів за стан і готовність до експлуатації матеріально-технічної бази;
• створення за місцем проживання дітей, учнів і студентів фізкультурно-оздоровчих зон зі спортивними майданчиками, що забезпечували б виконання рекомендованих рухових режимів;
• створення на спортивних спорудах умов для оздоровчих тренувань і занять лікувальною фізичною культурою дітей з ослабленим здоров'ям та інвалідів;
• постачання спортивного обладнання та інвентарю із державних фондів за пільговими цінами;
• створення індустріальної бази для виготовлення спортивного обладнання, інвентарю та тренажерів.

2.9. Фінансове забезпечення

2.9.1. Забезпечення сфери фізичного виховання дітей та молоді в перехідний до ринку період передбачає:

• збереження за державою пріоритету у фінансуванні навчально-виховного процесу з фізичної культури і спорту;
• розробку і затвердження державних нормативів фінансового і матеріального забезпечення занять фізкультурою і спортом з розрахунку на одну дитину, учня, студента (курсанта);
• цільове гарантоване державне фінансування певних витрат на фізичне виховання дітей, учнівської і студентської молоді з малозабезпечених сімей;
• розширення прав керівників дошкільних, навчальних закладів та підрозділів, що займаються фізкультурою і спортом, у фінансово-господарській діяльності, спрямованій на пошук додаткових коштів для забезпечення процесу фізичного виховання дітей і молоді;
• залучення до сфери забезпечення фізкультури і спорту позадержавних джерел фінансування, коштів вітчизняних та іноземних спонсорів, фірм, компаній тощо.

2.10. Управління системою фізичного виховання

2.10.1. Управління системою фізичного виховання дітей, учнів і студентів здійснюється державними органами управління освітою та фізичною культурою і спортом, спортивними товариствами.

Вони:

• упроваджують у практику державну політику щодо здійснення фізичного виховання підростаючого покоління, розробляють нові концепції подальшого розвитку системи фізичного виховання в дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих закладах освіти;
• відповідають за нормативне, матеріально-технічне, кадрове, медичне та фінансове забезпечення фізичного виховання дітей та молоді;
• керують розробкою державних навчальних програм, підручників, навчально-методичних посібників для всіх типів навчальних закладів;
• координують діяльність різних організацій і закладів, що відповідають за розвиток фізичної культури і спорту серед дітей та молоді;
• контролюють та інспектують функціонування системи фізичного виховання дітей і молоді;
• організовують і координують міжнародні зв'язки дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих закладів освіти;
• матеріально підтримують і стимулюють проведення наукових досліджень з проблем фізичного виховання дітей і молоді, організовують впровадження у практику одержаних результатів наукових досліджень.

2.10.2. При обласних органах управління всіляко підтримується створення і функціонування шкіл-інтернатів спортивного профілю, ДЮСШ, спортивних клубів тощо.

2.11. Міжнародні зв'язки

2.11.1. Розвиток фізичного виховання дітей і молоді здійснюється у контексті широкої інтеграції в міжнародну систему та використання передового зарубіжного досвіду і передбачає:

• сприяння інтеграції навчальних закладів України в світову культуру, олімпійський рух, співробітництво націй і культур;
• обмін передовими технологіями у сфері фізичного виховання та спортивного вдосконалення;
• широку участь у світовому фізкультурному русі, міжнародних змаганнях та спортивних зустрічах; розвиток безпосередніх зв'язків спортсменів, учителів фізкультури, викладачів фізичного виховання, вчених і тренерів із зарубіжними колегами;
• участь школярів і студентів у міжнародних змаганнях, проведенні спільних зборів, матчових зустрічей з командами зарубіжних навчальних закладів;
• організація стажувань учителів, викладачів, тренерів за кордоном;
• обмін спортивними делегаціями, вчителями, викладачами, тренерами на контрактній основі;
• створення з іншими країнами спільних оздоровчо-спортивних центрів;
• укладання угод про співробітництво у сфері фізичного виховання і спорту з навчальними закладами інших країн;
• обмін з іншими державами навчально-методичною літературою, періодичною пресою, спортивною інформацією;
• участь учителів, викладачів, тренерів, аспірантів і студентів у міжнародних науково-практичних конференціях, симпозіумах з проблем фізичного виховання і спорту
• спільне проведення наукових досліджень з проблем фізичного виховання і спортивного вдосконалення учнівської і студентської молоді;
• участь у реалізації міжнародних фізкультурно-оздоровчих програм;
• організація підготовки і перепідготовки вчителів, викладачів і тренерів з інших країн, проведення на комерційній основі курсів і семінарів для іноземних викладачів і тренерів створення спільних банків даних фізичної підготовленості дітей, учнівської і студентської молоді;
• створення із зарубіжними партнерами спільних підприємств з розробки комп'ютерних технологій, тренажерів, спортивної діагностичної апаратури, фізкультурно-оздоровчих програм тощо.