Гіпнотерапія/Хороби, що найкраще піддаються лікуванню навіянням
| ◀ В яких випадках найкраще вживати гіпнози та навіяння | Гіпнотерапія Хороби, що найкраще піддаються лікуванню навіянням |
|
Безсоння, коли воно не є наслідок захорувань мозку.
Функційні параліжі й контрактури.
Розлади менструації.
Відсутність апетиту й нервові розлади харчотравлення.
Закрепи (запори). Запори бувають або через поразку кишечника, що буває рідко і таке не піддається лікуванню навіянням, або являють собою звичайний звичний закреп, що, як каже Форель, «є не що инше, як хронічний церебральний невроз».За допомогою навіяння в таких випадках можна цілком урегулювати працю кишечника.
Навіянням всилюється нормальна перистальтика кишок, та всилюється думка, що діяльність кишок буде урегульована гіпнотичним впливом на нервову систему і т. инш.
За Форелем, звичний закреп є мов-би патологічна звичка центральної нервової системи, яка дуже добре піддається навіюванню.
Шлункова диспепсія.
Психічна імпотенція. (Мова йде про імпотенцію, що позбавлена всякої органічної основи, й яку звичайно називають функціональною).
Гіпнотичне навіяння, при лікуванні психічної імпотенції полягає, головним чином, у всиленню хорому впевнености в свої сили та в викликанні навіянням певної ерекції.
Онанізм.
Ненормальні полові почування.
Алкоголізм і морфінізм.
Мускульний ревматизм.
Симптоми неврастенії.
Заїкування.
Нервові розлади зору, блефароспазм.
Нічне нестримання сечи, коли воно не є наслідок органічного пошкодження. Лікується воно гіпнозою через навіяння, що підчас сну хорі відчуватимуть потребу помочитись і прокинуться, щоб зробити це.
Морська хороба.
Блювоти вагітних.
Гикавка нервового характеру.
Нервові напади кашлю.
Гістеричні розлади. Усі відомі клініцисти, як Шарко, Беренгейм і инші, успішно вживали при всіх проявах гістерії гіпнотизм та навіяння і мали чудові наслідки. Завдяки лікуванню навіянням напади були не тільки коротші й слабші, але навіть і виліковувались симптоми, що були між цими нападами.
Гістеро-епілептичні напади.
Погані звички різного роду.
Генуїнна епілепсія. Що-до епілепсії, то симптоми її за допомогою гіпнози можуть бути значно полегшені. Звичайно, що гіпнозою епілепсії вилікувати не можна. Що-до хореї, то вже нема сумніву, що лікувати її гіпнотичним навіянням цілком можливо.Корчі в писак, цеб-то страждання, що відчувають і піаністи, гравери й люди, яким доводиться багато писати. Ця хороба дуже легко лікується навіянням.
Довгий час думали, що хорі на розумові розлади не можуть бути загіпнотизовані. Проте, за останніми науковими даними, думки ці цілком безпідставні. За допомогою навіяння у багатьох хорих на розумові розлади можна отримати досить гарні наслідки.
Таким способом можна лікувати маячення збудження, галюцинації то-що.
Закінчуючи цей коротенький огляд, мусимо в самій стислій формі зупинитись на лікуванні розладів мови, а зокрема на заїкуванні та на лікуванні алкоголиків і наркоманів.
Заїкування. Заїкування дуже поширене серед людносте, тому ми вважаємо за потрібне хоч в коротеньких рисах спинитись на цьому захоруванні, навівши декілька випадків успішного лікування гіпнотерапією.
Насамперед, треба точно виясните, чи віднести заїкування до органічних пошкоджень нервової системи, чи до хороби, що повстала на грунті функціонального нервового розладу.
Цілком зрозуміло, що гіпнотерапією можна користуватись лише в цих останніх випадках.
Треба відзначити, що гіпнозою можна користуватись навіть з діягностичною метою, якщо не можна вияснити, з якої причини виникла хороба.
Як відомо, заїкування поділяється на а) корчі дихального апарату; б) корчі вокального апарату (голосове заїкування): в) артикулярні корчі та г) корчі по-за межами членороздільної мови.
Залежно від причини виникання та етіології, заїкування ділимо на хороби, що повстали через сприятливі умови, та ті, що повстали через випадкові чинники (Діфенбах).
До перших чинників належить пол, вік, спадковість та професія (шкільна праця), а до других — різні випадкові шкідливі впливи (травма, переймання, цеб-то намагання бути подібним до кого, чи до чого та инш.). Треба все-ж таки зазначити, що за багатьома авторами найбільший відсоток заїкування буває спадково (невропатична спадковість, родинне заїкування або те й те разом).
За Сікорським, майже ¾ всіх випадків заїкування розвинулось на грунті сприятливосте, що вже існувала, і лише у ¼ усіх заїк мали випадкові причини хороби.
Уже Вуазель, Вінікен та Авіцента яскраво підкреслили, що заїки мають особливу вдачу та темперамент; вони несміливі, ніяковіють, не певні в своїх силах, психіка нестала і сили волі мало.
Отже не дивно, що проф. Меркель, сам слабувавши на заїкування, каже, що причиною цієї хороби є переважно сфера волі, тому гіпнотерапія має тут виключне значіння.
Перш за все треба пам'ятати, що гіпнотерапія має найбільший успіх у тих формах заїкування, що виникли через випадкові (перелякові) причини (переляк, контузія, переймання, то-що). Характерною ознакою заїкування, як наслідок переляку є його раптовість. Не будемо зупинятись на симптоматології та формах заїкування, бо це не є зараз наше завдання, а перейдемо до викладання двох характерних випадків, що лікувалися гіпнотерапією.
Гр. Н–ко, 21 р., прийшов зі скаргою на заїкування, що настало на 10 році життя після переляку підчас пожежі. Зараз-же після цього хорий онімів на кілька годин і другого дня почав заїкуватись. Ніякі терапевтичні засоби йому не допомогли. Характерно те, що сам хорий передбачає, на якім слові настануть корчі й почуває навіть, на якому звукові заїкається. Саме заїкування виявляється дихальними корчами та неправильним диханням.
Гіпнотерапія: насамперед хорому пояснюється причина (що сприяло появі хороби), переводиться аналіза, ознайомлення з конкретними ознаками та властивостями хороби і лише після цього хорого гіпнотизують. Підчас гіпнози хорому всиляється впевненість у власні сили, пропонують йому відвернути свою увагу від трудних звуків; прикладом, коли хорий заїкується на язичних звуках, то йому навіюють, щоб, вимовляючи їх, думав про гортанні і т. инш. Далі в нашому випадкові з кожним сеансом навіювалась потреба робити перед початком розмови глибокі вдихання та видихання (Кормак), бо гарне наповнення грудей попереджає заїкування. Потім у стані гіпнози від хорого вимагається розміреної мови, співучої розмови, промовляння віршів у такт мови, пошепки і т. инш. Хорий провадив лікування протягом 32 днів, і за той час зроблено 12 сеансів гіпнотерапії. Починаючи з 6-го сеансу, хорий став говорити гарно і лише як хвилюється у нього бувають несталі рецидиви. Починаючи з 8-го сеансу, хорий перестав заїкуватись, але йому зробили ще чотири сеанси, щоб зміцнити віру в свої сили.
Не будемо спинятись на инших випадках, а обмежимось лише загальними випадками. Лікуючи заїк гіпнозою, треба насамперед вияснити причину хороби та встановити, які симптоми її супроводжують (дихальне заїкування, голосове, артикулярне та инш.), щоб вживати відповідної методи при гіпнотерапії. Цілком зрозуміло, що, крім навіювання, треба провадити ще відповідну виховальну методу, а також відповідні вправи мови під гіпнозою. Надалі основним принципом гіпнолікування є потреба привчати хорого до нормального дихання і знищити всі впливи, що рефлекторно сприяють заїкуванню. До цих чинників належать такі явища, як закрепи, манстурбація то-що. Особливу увагу слід звернути на регуляцію кровопостачання нервових центрів, бо зміни кровообігу побільшують напади заїкування (Кленка). Коливання кровообігу повстає у заїк як від хвилювання, так і рефлекторним шляхом. Зрозуміло також, що при гіпнозі навіянням можна регулювати діяльність вазомоторного центру. Нарешті, треба мати на увазі, що заїкування — хороба надзвичайно складна й рідко перебіг її триває без всяких змін. Хороба часто міняється, що-дня, що-тижня, а то і місяця має, так-би мовити, періодичність. Тому треба дуже обережно говорити про одужання, маючи на увазі повторні рецидиви.
Алкоголізм. За останніми науковими даними, лікують алкоголізм так.
Збирають кількох алкоголиків, читають їм стислу лекцію про шкоду, яку робить алкоголь і пояснюють, в чому полягає лікування навіянням, далі приводять хорих у гіпнотичний сон.
Підчас гіпнотичного сну знову повторюють про ту шкоду, що до неї призводить алкоголь та всилюють хорому впевненість в свої сили для боротьби з піяцтвом, всилюють йому огиду до спиртних напоїв.
Далі хорим пропонують один, два рази на день кілька разів повторити стисло тези про шкоду від алкоголізму.
Загальний план лікування алкоголиків гіпнозою такий: перші п'ять днів навіяння переводять що-дня, далі протягом тижня через день, потім раз на тиждень, раз на два тижні і, нарешті, раз на місяць, протягом року.
Звичайно, загального рецепту давати ніяк не можна і лікування тут треба індивідуалізувати.
Часто-густо алкоголик уже після 1–2 сеансу перестає пити, а коли він п'є і після 3–4 сеансу, то ми маємо справу з тяжким випадком, який може навіть не піддатись лікуванню.
За допомогою гіпнотичного навіювання не тільки знищується потреба в спіртних напоях, а головне те, що цілком здається пристосувати психіку і нервову систему людини до нових умов життя без алкоголю.Ось через що гіпноза в боротьбі з алкоголізмом є один з найкращих способів.
При довшому лікуванні відсотків з 90 одужують.
Наркоманія. Особи, що звикли до опіуму, морфію, етеру, кокаїну то-що, не можуть обійтись без своєї отрути, без неї вони не здатні ні до розумової роботи, ні до фізичної.
Дози прийому наркотиків збільшуються майже що-дня. Коли наркоманові доводиться кидати свою отруту, то слідком за цим у нього накопичується низка розладів, так, що вилікуватись без навіяння взагалі дуже важко. Наркоманія може бути цілком вилікувана гіпнотичним навіянням, яке дає цій людині підсилення волі, а вона дуже потрібна для боротьби з цими недугами.