Гіпнотерапія/Гіпноза й навіяння, як засіб лікування

Гіпнотерапія
Йосип Стрільчук
Гіпноза й навіяння, як засіб лікування
Київ: Видання Київського Психотерапевтичного Кабінету, 1927
Гіпноза й навіяння, як засіб лікування.

Лікування гіпнозою (гіпнотерапія) базується на тій властивості, що ми примушуємо хорого відчути акт одужання, або полегшання під впливом навіяння.

Лікарчий вплив гіпнози набирає найбільшої ваги на післягіпнотичних навіюваннях.

Ми повинні згадати ще про одну властивість післягіпнотичного навіювання, що переводиться з метою лікування. Післягіпнотичним навіюванням можна збільшити увагу, навіюючи розумову працю й упевненість в собі.

Лікуючи гіпнотичним навіянням, можна допомогти нервовим об'єктам зосереджувати свою увагу, а душевно неврівноваженим — дати певність в собі.

Усі лікарі в повсякденній практиці в більшості хороб впливають не так ліками, як навіюванням.

Значна частина ліків та дієтетичних вказівок лікаревих допомагають переважно тим, що хорий тоді не піддається чуттю безнадійности.

Надія на вплив ліків та досвід лікарів (самонавіювання) дає шанси на перемогу в боротьбі з хоробою.

Звичайно, що було-б безглуздям ставитись так до всіх хороб, але такі явища бувають особливо підчас лікування різних нервових розладів.

Популярність того чи иншого лікаря, або професора, також базується переважно на силі навіювання.

А проте гіпноза не може цілком задовольнити вимог наукової медицини, яка каже, що треба насамперед знайти корінь хороби, причину, що викликала її і знищити, а по знищенні причини, знищується сам собою і наслідок.

При гіпнозі-ж, навпаки, виліковується лише симптом хороби, а самої причини, кореня, гіпноза не завжди може знищити. Найбільше, чого можна досягти гіпнозою, це позбавити хорого симптомів хороби.

Хороботворчі причини можуть існувати далі в захованому стані і цим явищем пояснюються часті повороти, що ми їх спостерігаємо при лікуванні багатьох хороб. Найкраще вживати гіпнозу з иншими методами лікування, що безпосередньо впливають на корінь хороби.

Справді, часто-густо ми спостерігаємо, що у суб'єкта, якого вилічили були гіпнозою, через відповідні умови знову з'являються попередні хоробливі явища.

Навіюванням можна заспокоїти болі у гістерика, але сам неврастеник своєї неврастенії гіпнозою не позбудеться.

Цілком зрозуміло, що гіпноза має пройти ще й цілу низку різноманітних напрямків і безумовно стане одним з головних лікарчих засобів.

А проте, при всякім лікуванні, навіяння (коли його виявляють) є побічний могутній фактор.

Навіяння покладає на лікаря-гіпнотерапевта величезну відповідальність і в усякому разі не меншу за відповідальність хірурга підчас операції. Вживання гіпнози в руках не-лікарів небезпечне для суспільства.