Гіпноза та навіяння і значіння їхнє для людини/Ступінь гіпнози та гіпнотичного навіювання

Гіпноза та навіяння і значіння їхнє для людини
Йосип Стрільчук
Ступінь гіпнози та гіпнотичного навіювання
Київ: Видавниче Товариство «ЧАС», 1926
Ступінь гіпнози та гіпнотичного навіювання.

Що-до сили гіпнотичного сну, то ми за останніми науковими даними поділяємо на три ступені: легку, середню та глибоку ступінь гіпнози.

Остання (глибока ступінь гіпнози) поділяються на стадію сомнабулізму й стадію глибокого сну.

У легкій ступені гіпнози об'єкт засипає і перебуває в стані спокійної пасивности й майже противиться навіюванням. Так що, коли в такої особи очі заплющені, а ви зазначаєте, що вона не може їх одкрити, то у об'єкта може вистачити сили волі, щоб їх відкрити.


Мал. 5

Середня ступінь гіпнози відзначається помітною сонливістю. Передусім слабіють мускули, воля, думка; рука піднята сторонньою особою, падає мов нежива. Самий об'єкт майже цілком підпадав навіюванню гіпнотизеровому.

Ця ступінь часто носить назву «каталепсії», бо тут об'єкт робиться наче автоматом.

На малюнкові 5-му ми бачимо, що об'єкт заснув і являє собою наче непорушність.

Коли такому об'єктові навіть стати на груди, то він витримає вагу людського тіла й не зігнеться, бо всі мускули його перебувають в дуже напруженому стані. Коли людині, що перебував в стані каталепсії, зігнути руку, ногу або надати тої чи иншої пози, то вона залишатиметься в ній аж доти, доки зовні не буде наказу приняти нормальний стан (Мал. 6).


Мал. 6

Глибока гіпноза робить об'єкта вже цілком слухняним автоматом. У цім стані чулість шкури й мускулів зовсім притуплені. Можна, наприклад, поколоти голкою усю шкуру в будь-якому місці, а об'єкт абсолютно не реагуватиме.

У глибокій гіпнозі лише в стадії глибокого сну об'єкт не піддається ніякому навіянню.

За науковими даними, ствердженими повсякчасним досвідом, у гіпнотика можна спричинити найрізноманітніші зміни та явища, що супровадяться цілою низкою ознак з боку психіки й тіла.

Усі навіяні явища та речі об'єкт приймає без жодної критики цілком пасивно й на кожне явище відповідно реагує (Мал. 7).

Скрутіть звичайний папірець, вкладіть об'єктові в рот і скажіть йому, що це цигарка з махорки. Він її буде курити, ніби пускаючи дим та спльовуючи. А коли такий об'єкт не курив взагалі, то ще й скривиться з огидою.

Так само можна навіяти купання, перебування в тій чи иншій країні, молодість, дитинство, старість, сором, жах то-що.

На всі навіювання як з боку психіки, так і з боку тіла буде відповідна реакція. Наприклад, навіюєте об'єктові, ніби він упився, — об'єкт починає хитатись, обличчя робиться байдуже, веселе й т. инш. Навіюєте купання, — об'єкт роздягається, лізе ніби в воду, кривиться, робить рухи, наче плаває, й т. инш.


Мал. 7. Навіяний холод.

Отже, загіпнотизований способом навіяння позбувається реального зовнішнього світу й передається в фантастичний.

Ці обмани чуттьові спричинюються переважно в зоровій меж, але вони можуть захоплювати сферу решти чуттьових органів.

Усі ці явища звичайно проходять не від порушення діяльности чуттьових органів, а від того, що чутливі сприймання підлягають і перероблюються силою уявлення, спричиненого відповідним навіюванням[1].
Прикорочення гіпнози.

Щоб вивести чоловіка з гіпнотичного стану, досить відмінити все, що навіяно, за винятком того, що розраховано на післягіпнотичне навіювання.

Після цього говориться приблизно таке: Ви зараз прокинетесь. Коли я рахуватиму до 5-ти, ви за кожним рахунком будете прокидатись, будете почувати себе свіжим, як відпочившим. Коли зупинюсь на п'яти, ви прокинетесь в гарному настрої й почуватимете себе добре.

Звичайно, що найкращою ознакою гіпнотичного стану була-б „каталепсія“, але вона не завжди може бути.

Самопочуття після пробудження від гіпнози.

Після пробудження загіпнотизований не уявляє жодних ухилів від того стану, в якому він був до гіпнози. Він веде себе так само, як і людина, яка тільки-що прокинулась.

Багатьох цікавить питання, чи пам'ятають гіпнотики, що з ними переводили підчас гіпнотичного сеансу.

Тут переважно все залежить від того, в якому ступені була гіпноза, та від самого навіювання. Коли об'єкт перебував в стані гіпнозу, а до того ще йому навіяно, що він нічого не буде пам'ятати, що з ним робили, то такий об'єкт нічогісінько пам'ятати не буде.

Як до глибини гіпнози та відповідного навіяння об'єкт може або все пам'ятати, що з ним робилось в гіпнозі, або невиразно уявляти, або нічого не пам'ятати.
Післягіпнотичний вплив навіювання.

З боку медицини та й соціяльного дуже цікаві так звані післягіпнотичні навіювання.

Полягають вони в тому, що підчас гіпнози об'єктові навіюється те чи инше завдання, яке він виконує в зазначений гіпнотизером термін, майже з точністю.

У цьому переважно полягав значіння гіпнози в медицині як засобу лікування різних нервових розладів. Але сама змога післягіпнотичного навіювання залежить і від самого змісту навіяння. Зміст і навіяння мають відповідати інтересам даної особи в її звичайному стані, з її відношенням до оточення.

Иншими словами, коли навіювання йде в розріз із соціяльною структурою об'єкта, він завдання не виконує. З цього можуть бути лише поодинокі випадки.

Так, коли ви навіюєте об'єктові після сеансу що-небудь вкрасти або стати глухим, то з ним цього не станеться.

Коли-ж такий об'єкт своєю соціяльною вдачею звик красти, то він це залюбки виконає.

Література з гіпнози дає нам цілу низку найрізноманітніших прикладів, де злочинні навіювання об'єктові з боку гіпнотизера доводили иноді до судових процесів.

Післягіпнотичні навіяння своїм змістом дуже цікаві. Так, коли гіпнотизер, прикладом, каже: „Я вас зараз розбуджу, після п'яти хвилин по цьому ви підійдете до незнайомої особи, що перебуває в цій хаті, тим чи иншим робом здіймете шапку й закинете її“ — справді, після п'яти хвилин такий об'єкт або прямо без жодних вагань прямує до завданої мети, або з де-яким занепокоєнням підходить до особи, здіймає й закидає шапку.

Коли спитаєте такого об'єкта, чому це він зробив, то він ухилиться від прямої відповіди й вигадуватиме різні способи пояснити свій вчинок.

Так само гіпнотичні навіювання можна провадити непевний термін. Для послідовности мусимо коротенько зупинитись і на тих двох навіюваннях на віддалені, цеб-то коли гіпнотизер перебуває в однім місці, а гіпнотик — в иншім.

Спричинювати гіпнозу можна не тільки безпосереднім впливом особи на особу, але навіть такими речами, як телефон, радіо, фотографічна картка, листи то-що.

Для цього потрібна тільки одна умова: попередня гіпнотизація об'єкта в того гіпнотизера, що намагається зробити навіяння на віддаленні.

Приклад — пересилають такому об'єктові фотографічну картку, де зазначають, що на випадок тої чи иншої нервової хороби об'єкт мусить пильно дивитись на неї, згадати минулі сеанси, заснути, і через 5–10 хвилин прокинутись цілком здоровим.

Або пишете особі, що ви раніш гіпнотизували, записку; „Прочитайте й засніть, по п'ятьох хвилинах прокиньтесь“. Підпис. Це також часто спричинюється до гіпнотичного сну.

Тут також нема жодного чуда, а відбувається самонавіяння, через що й гальмується кора головного мозку.
Чи всі можуть підлягати гіпнозі.

Цікаво тут зазначити, що за статистичними даними Бовнісовими до 14 років гіпнозі піддаються всі.

Між 14–50 роками піддається до 92%.

Отже ми бачимо, що не всі люди піддаються гіпнозі, і тут має багато значіння простий або захований опір.

Однак, є ціла категорія людей, як-от ідійоти, психічно-хорі й инші, що зовсім не піддаються гіпнозі.

——————

  1. Об'єктивних тілесних ознак ступневої гіпнози немає: найголовніша ознака в тому, що об'єкт не може з власної волі підняти повік очей.