Не вказано джерела цього літературного твору чи документу.
Будь ласка, подивіться на сторінку обговорення документу, можливо, там вказано якісь деталі щодо верифікації. Під «джерелом» мається на увазі місце, де інші користувачі можуть знайти копію цієї роботи. В ідеалі це мала б бути сканована копія оригіналу, завантажена на Вікісховище і вичитана. Якщо ні, вкажіть URL; якщо він недоступний, будь ласка, поясніть на сторінці обговорення. |
НАША МОВА ("Limba noastră")
- Наша мова - це скарб,
- Захований дуже глибоко,
- Намисто з рідкісних самоцвітів,
- Рознесених по Вітчизні.
- Наша мова - це вогонь, що палає
- У народі, що невідомо як,
- Прокинувся зі смертного сну,
- Немов казковий лицар.
- Наша мова - це самий спів,
- Дойна нашої туги,
- Рої блискавок, що розтинають
- Чорні хмари і ясну блакить.
- Наша мова - це мова хлібів,
- Які колишуться влітку від вітру,
- Наші діди, вирощуючи їх,
- Освятили цю землю своїм потом.
- Наша мова - це зелений листок,
- Шепотіння правічних кодр,
- Тихий Дністер, що губить у своїх хвилях
- Свічада світанкових зір.
- Ви вже не будете гірко плакати,
- Що у вас надто вбога мова,
- А побачите, яка плодовита
- Мова нашого любого краю.
- Наша мова - це прадавні літописи,
- Леґенди з минулих часів.
- І коли ти їх читаєш у ряд,
- То мимоволі тремтиш і здригаєшся.
- Наша мова - обрана,
- Щоб підносити молитви до небес,
- Промовляти вдома й у храмі
- Предвічні істини.
- Наша мова - це свята мова,
- Мова давніх казань,
- Які виплакують і виговорюють
- Селяни біля своїх ватр.
- Відродіть же знов вашу мову,
- Поржавілу за стільки часу,
- Зітріть з неї бруд, болото
- Забуття, в якому вона стогне.
- Зберіть осяйні самоцвіти,
- Що палають на сонці.
- І матимете у себе
- Новий потоп слів.
- І знов постане наш скарб,
- Захований дуже глибоко,
- Намисто з рідкісних самоцвітів,
- Рознесених по Вітчизні.
