Громодар (1920)/Яка безмежна даль
| ◀ Вдихну, вдихну | Громодар Яка безмежна даль |
Красославець ▶ |
|
Яка безмежна даль очам!
Який йде рух на кілька гін.
Іду — й життя своє віддам
За царства дивовижних змін.
Мов в казці. Мов в країні мрій.
Життя — в руйнуючім огні:
Тут — з словом про минулі дні, —
Я вже нікчемний і смішний.
Зливаю кроки в низку снів.
Ось мить — сміється смерть мені,
Ось мить — я лицарь на коні,
Ще рух — і стану в сяйво днів.
Яка безмежна даль очам.
Який бадьорий, грізний дзвін.
Життя я покладу десь там,
А тут — пройти-б ще кілька гін!