Григорій Савич Сковорода (український фільософ)/Вільна передача віршів Сковороди/Пісня девьята
| ◀ Пісня восьма | Григорій Савич Сковорода (український фільософ)/Вільна передача віршів Сковороди Пісня девьята (Григорій Сковорода) пер.: Гната Хоткевича |
Пісня десята ▶ |
|
|
Усяка голова має свій ро́зум,
Усяке серце має свою любов;
Не одною думкою живуть усі люди:
Той любить овець, а той кіз.
А я люблю тільки свободу
І безтурботний найпростіший шлях.
Отсе моя головна міра життя,
І весь мій круг тут кінчається.
Ти, Боже святий і Творець віків,
Утверди те, що сам сотворив.
При Тобі все може прийти до благого кінця
Так легко, як сталь приходить до магниту.
Коли ж неправо бачить моє око,
Ти мене, Отче, навчи.
Ти ж бачиш, сидючи там високо,
Усю нещислиму мішанину ріжних людських гадок
Той на схід, той на захід
Пливе по щастя на всіх парусах;
Инший у північнім краю бачить рай,
Инший на південь направив свій путь.
Один каже: „он бач — хтось косить“.
А другий суперечить: „не косить — стриже“.
А сей каже, що віз має пьять колес.
Скажіть — що за біс посікає нашу думку на такий дрібний порох?