Грамота Гетьмана Павла Скоропадського до українського народу з приводу півріччя існування Української Держави
| Грамота Гетьмана Павла Скоропадського до українського народу з приводу півріччя існування Української Держави 1918 |
|
29.10.1918 р.
Громадяне України!
Півроку тому назад, 29 квітня, Ми, спонукані бажанням врятувати нашу рідну Вкраїну від загину й анархії, вирішили прийняти на себе всю повноту влади в краю. Про причини, що спонукали Нас до цього й основи, на котрих Я признав цю владу, говоряться в грамоті Нашій від 29 квітня цього року.
За ці шість місяців великими зусиллями обраного Нами правительства, що працювало по Наших вказівках, зроблено дуже багато для зміцнення Нашої держави, як самостійної і незалежної.
Наше міжнародне становище, як суверенної держави, було визнано союзними державами й тепер дістає своє підтвердження від держав нейтральних.
Український народ, прагнучи до своєї державної самостійності, має метою тільки забезпечення свого економічного й культурного добробуту.
З відкритим серцем пішов він на зустріч дружньому відношенню з Великим Доном й Кубанню і буде вітати і сприяти утворенню добробуту й непохитного державного ладу в братерській йому Великороси, синам якої Україна й тепер дає широку гостинність.
Через це, стоячи на ґрунті незалежності Української Держави й на її найстрогішо-му дружньому нейтралітетові, ми сподіваємось, що й інші держави признають наш державний суверенітет.
В області внутрішнього життя краю наше правительство видало ряд законів, котрі кладуть міцну основу для майбутньої державності України. Було видано закони про громадянство, про встановлення Державного Сенату, про заведення двох українських університетів, вироблено законопроект про встановлення Української академії наук і мистецтв; видано було закони, що кладуть міцну основу створенню своєї армії й флоту, полнішено становище всіх працівників судового відомства, народних учителів і духовенства; видано закони про порядок виборів в земські й міські установи, заведено Державний земельний банк і за цей час видано більше 400-х інших законодавчих актів, метою котрих являлось упорядкування політичного й економічного життя України.
Наслідки всіх цих заходив незабаром виявились у загальному підвищенні економічного й культурного добробуту краю, що являється головною запорукою тривалості самої держави.
В той самий час, пам’ятаючи, що земельне питання являється найголовнішим завданням, котре прийдеться вирішити нашому правительству, Я, з перших же днів прийняття на себе повноти влади, звернув особливу увагу на те, щоб було зібрано всі дані, потрібні для правильного його вирішення.
Тепер ці підготовчі роботи наближаються до кінця і через це Ми находимо тепер можливим почати здійснення земельної реформи8; але для того, щоб питання такої першорядної ваги було вирішено найбільш згідно з потребами людності, Ми вважаємо потрібним запросити до вироблення головних основ земельної реформи й тих законодавчих заходів, котрі повинні бути й доповненням і розвитком, представників всіх клас людності, заінтересованих у цих справах.
Ми порішили з цією метою скликати особливу нараду, в котрій Ми особисто будемо головувати.
Завданням цієї наради є вироблення аграрного закону на головних основах, зазначених в грамоті Нашій від 29 квітня цього року, а саме:
1) Правительство бере в свої руки переведення земельної реформи на Україні.
2) 3 цією метою повинно бути утворено державний земельний фонд за кошт земель скарбових, церковних і частини приватних власників.
3) Вся реформа повинна бути проведена без порушення інтересів приватних осіб, з оплатою по належній оцінці всього майна, що поступає в Державний земельний фонд.
4) Метою реформи повинно бути постачання через продаж землі малоземельним селянам і козакам України й утворення дрібних, але економічно міцних, селянських і козацьких господарств на Україні.
5) Реформа не повинна зробити шкоди цукровій промисловості, цьому головному джерелу багатства України, і повинна як можна менше понизити загальну продуктивність й культуру всього сільського господарства України.
Поруч із земельною реформою особлива нарада повинна виробити низку заходів для розвитку на Вкраїні промисловості. Це з одного боку необхідно для того, щоб забезпечити сталим заробітком безземельні класи людності, а з другого для того, щоб дати тим значним грошовим засобам, котрі знайдуться внаслідок земельної реформи, продуктивний і доходний вжиток у межах самої України. Нарешті ця нарада повинна виробити законопроект про меліоративний кредит, про сільськогосподарський дрібний кредит, про підземні надра і деякі інші законопроекти, зв’язані з земельною реформою. Нами доручено Раді Міністрів виробити в найближчий час проекти про склад цієї наради, про обсяг її компетенції та про порядок її діяльності.
Твердо вірю, що нарада ця, до участі в котрій буде закликано всі класи людності, виробить земельний закон і зв’язані з ним закони так, щоб цим було покладено міцну основу економічному добробутові сільської людності на Україні, що являється запорукою економічної й політичної сили нашої молодої держави.
Разом із цим Мною доручено Раді Міністрів виробити закон про Український Сойм.
Закликаючи всі шари людності допомогти Нам і правительству в вирішенні цих двох найголовніших справ нашого внутрішнього життя, Ми твердо віримо, що при таких умовах свого здійснення вони будуть непорушною підвалиною майбутнього розцвіту самостійної Української Держави й забезпечать українському народові на довгі роки його економічний добробут.
Гетьман всієї України і військ козацьких Павло Скоропадський
Видано в Києві 29 жовтня, року 1918.
| Ця робота є суцільним текстом, будь ласка за можливістю з'єднайте її з Індексом. |