Геніяльні кристали/Екстаз природи

Геніяльні кристали
Валер'ян Поліщук
Екстаз природи
Київ: Видавництво письменників „Маса“, 1927
ЕКСТАЗ ПРИРОДИ

Цикади мелодійну тарахкавню точать,
Сонце ллє беззвучні каскади тепла,
І брильянтові смолки,
Що різними огнями прозорість надихають,
Світяться тихо з кедрів ливанських,
Наче крізь радісні сльози екстаз.
Привітная черешня пригорщі червоні
Тягне до мене по синій емалі.
Її зелені руки розгортають галяви,
Де в рожевій димці гори бренять.
Кривулькою — верхами
Їх лінії побігли
Перехопити обрій,
Що море провело.
А де бузковий смуток
На ті гори пада, —
Там хмарки кругленькі,
Мов зідхання їх.