Генеральне слідство про маєтності Лубенського полку 1729–1730 рр./97
| ◀ Грамота lоана й Петра Івану Лисиці на с.с. Pоrінці й Пекарі та на млини, 7198. 12. III. | Генеральне слідство про маєтності Лубенського полку 1729–1730 рр. Унів. Скоропадського Вас. Дорошенку та Андр. Стаховичу на с. с. Pоrінці й Пекарі з млинами, 1713. 5. VIII. (Іван Скоропадський) |
Грамота Іоана й Петра Мих. Прокопову сотнику глинському на с. Волошинівку та на млин, 7198. 11. VIII. ▶ |
|
[186] Копіа.
Пресвѣтлѣйшого и державнѣйшого великого государя нашого его царского священѣйшого величества войскъ Запорозских обоих сторон Днепра гетманъ Іоанъ Скоропадскій.
Всей старшинѣ и чернѣ войска его жъ царского пресвѣтлого величества Запорозскаго, особливе, паном полковникомъ лубенскому и прилуцкому, эъ старшинами полковими, и всѣмъ такъ войсковимъ яко и Посполитимъ Тих полковъ обивателем, и кождому кому колвекъ о томъ вѣдати надлежит симъ нашим ознаймуемъ унѣверсаломъ, ижъ презентовали нам панове, Васілій Дорошенко, знатній товариш войсковой и Андрей Стаховичъ, сотник город ницкій, зятѣ покойного пана Івана Лисицѣ, полковника охотницкого, купчій запис на всѣ тестя своего кгрунта от швagpa их монаха Дософея Лисицѣ въ колегіумъ Братскомъ Киевскомъ, науки тепер трактуючого, имъ данній, на которій просили и нашего потверженя; а при том купчим записѣ показовали нам же премощнѣйшую монаршую его царского пресвѣтлого величества грамоту, помянутому покойному тестевѣ их Івану Лисѣцѣ, за его роненній в Малоросійской отчизнѣ служби, по унѣверсалах антецессора нашого, на села Рогинцѣ въ полку Лубенскомъ и Пекарѣ въ полку Прилуцкомъ зъ млинами в рокгинцах, едним купленним, а другим Хвенковим, з которого част войсковая на домъ покойного Лисицѣ и по сей час отбиралася, данную, и просимо жебисмо тіе маeтнoсти зъ млинами прі их, яко поссесорах, захо вали ненарушно. Теди мы гетманъ стосуючися и Послѣдуючи тоей царского священѣйого величества въ премощной его ж монаршой грамотѣ изобра женной волѣ, а к тому респектуючи и на их пановъ Васілія Дорошенка и Андрея Стаховича у войску Запорозскомъ нелениво зъ молодих лѣт отправуючіеся и одправленіе [1866) услуги, заслуги и прислуги, помянутie села Рогинцѣ и Пекарѣ з млинами изо всѣми до оних приналежними уго дями, также и всѣ кгрунта од швагра их отца Дософея Лисицѣ купленніе, повагою, моцю и крѣпостію сего унѣверсалу в спокойное владѣніе им утвер ждаемъ, позволяючи от людей посполитих въ обоих тих вижейвиражених селах мешкаючих всякіе подданскіе повинности и послушенства отбирати, а змлиновъ, едного купленного в Роксинцах, всѣ розмѣровіе приходи, а з другого Хвенкового, част войсковую изо всѣх тестевских кгрунтовъ прихо дячіе пожитки по своему хотенію и волѣ отбирати ж, в якомъ владѣній селъ помененних и млиновъ экгрунтами, аби нѣхто имъ, пану Васілію Доро шенку и Андрею Стаховичу, жадной найменшой не важился чинити перешкоди и трудности, пильно варуем, упоминаем и приказуемъ. Войти зас 3ъ пос политими людми (скромѣ козаковъ там мешкаючих:) должни будут отдавати послушенство, Данъ зъ канцеллярій нашой войсковой августа 5 д. року 1713.
У подлиномъ унѣверсалѣ подписано тако: Звишменованый гетмаг рукою власною.
Мѣстце печати рейментарской.
[186—1866] Сія копіа эъ подлиннимъ унѣверсаломъ слово въ слово была свожена и вомѣсто матери моей, Марій Андреевой Стаховичовой, я, Андрей Стаховичъ, по ея приказу руку приложилъ.
[183-1866] Читал с подлинними полковый лубенский писар Степан Савіцкий.
|
Ця робота перебуває в суспільному надбанні в Сполучених Штатах та Україні.
|