Генеральне слідство про маєтності Лубенського полку 1729–1730 рр./88
| ◀ Унів. Скоропадського Фе. Васильевичу на с. с. Євлашівку й Хомінці, 1709. 5. І. | Генеральне слідство про маєтності Лубенського полку 1729–1730 рр. Унів. Апостола Марині заборовській обозній лубенській з сином Федором на с. Вовковці з Будками й на млини, 1728. 10. XII. (Данило Апостол) |
Унів. Скоропадського Івану Тимофієвичу (Заборовському) на с. Вовковці з Будками, на с. Мокіенку й на млини, 1709. 19. VII. ▶ |
|
Копія.
[164] Заборовской.
Erо імператорского величества войска Запорожского обоихъ сторонъ Днеп ра гетманъ Данійлъ Апостолъ.
Пану полковниковѣ лубенскому, п. старшинѣ полковой тамошной, п. сот никови роменскому зъ урадомъ, и всѣмъ кому о томъ вѣдати надлежит симъ нашим ознаймуемъ унѣверсаломъ, ижъ въдовствуючая обозная полковая лубенская панѣ Марина Иванова заборовская эъ синомъ своимъ, товаришемъ бун чуковимъ п. Федоромъ Заборовскимъ, при супплѣцѣ своей презентовала намъ антецессора нашого покойного гетмана Скоропадского унѣверсалъ еще мужевѣ ей, Івану Тимофѣевичу, обозному полковому лубенскому, 1709 году, августа 19 данний на село Волковцѣ зъ зарѣчемъ Будкамы, которые и прежде были въ его владѣній, також на млини его власные, а именно на рецѣ Сулѣ чотири колѣ под Волковцямы, на Ромнѣ рецѣ въ Медвежомъ селѣ три колѣ, а въ Глобовцѣ шесть колъ; и просила купно 3ъ онымъ синомъ своймъ на тые села и млины нашего потвердителного унѣверсалу, доносячи намъ же что на оныe добра була уных и монаршая грамота, толко во время шведского въ Малую Россию нашествия за тогдашнимы случаямы утрачена. Мы прето гетманъ, по силв. данной намъ високомонаршой его імператорского величества жалованной грамоти, имѣючи власт всякые въ Малой Россій войнскые и гражданскые устрое ват порадки, респектуючи же на вѣрно радѣтелные покойного мужа ей, паней Заборовской, многые знатные войсковые служби, до которых усмотрѣваемъ и помянутого сина ей быти згодного, яко ж уже онъ и отправовалъ службу его імператорскому величеству въ Низовомъ Гилянскомъ походѣ Килкалѣтно, велѣли зъ канцеллярій Войсковой енералной видати сей унѣверсаль, которымъ помянутое село Волковцѣ зъ зарѣччамъ Будкамы, и млины их власные въ спокойное ей эъ синомъ владѣные утвержаемъ, и дабы во владѣній оного села Волковець и Будокъ и въ отбѣранъю зъ вишнамѣненных млиновъ розмѣрових приходовъ из частю войсковою, без плаченя поколющини и пока банщины, никто зѣ старшири и чернѣ войскових и посполитых полку Лубенского обивателей, особливе панъ сотникъ Роменский зъ урадомѣ жадной ей паней обозной и синови ей п. Федору Заборовскому не смѣли чинити труд ности и препятия. Войтъ заҫь того ж села Волковець и зарѣчча Будокъ, со всѣмы людмы посполитимы (: кромѣ козаковъ, которій при волностяхъ своихъ имѣют бити ненарушоно заховани:) отдавали бъ ей же паней Заборовской и сину ей надлежащое послушенство и повинност без всякой противности, рейментарско упоминаемъ и приказуемъ. Данъ въ Глуховѣ, декавр. 10 дня, року 1728.
Звишменованний гетманъ рукою власною.
Мѣсто печати рейментарской.
|
Ця робота перебуває в суспільному надбанні в Сполучених Штатах та Україні.
|