Генеральне слідство про маєтності Лубенського полку 1729–1730 рр./74

[145] 69.

Копия преведенная с подлинного слово в слово.

Пресвѣтлѣйшого и державнѣйшого великого государя нашего его царского пресвѣтлого величества войска Запорожского гетманъ Іоанъ Мазепа.

Всей старшинѣ и чернѣ войска его царского пресвѣтлого величества За порожского, а особливе пану полковникови лубенскому, старшинѣ полковой тамошной, сотникомъ, атаманомъ и всѣмъ кому бы колвекъ о том вѣдати надлежало симъ унѣверсалонъ нашим ознаймуемъ, ижъ будучи тутъ у нас не божчика пана Леонтия Свѣчки, зейшлого полковника лубенского сыни пре зентовали намъ духовницу от небожчика, имъ на добра легъкованные данную, і просили себѣ на оную нашего гетманского потвержения. Мы теди респек туючи на зънаяние небощиковскіе праци и услуги в войску Запорожском роненніе, а видячи и сына его старшого пана Василия Свѣчъку до тих же праць і услугъ военнихъ эгодного и уже въ войскових оказиях будучого, всѣ добра тестаментомъ ему лекъгованние, именно власнимъ его коштомъ постро енніе чотири кола, и млини чотири о осми колахъ на греблѣ той же Воробіов ской стоячий Гончарових двѣ колѣ, Левкових двѣ қолѣ, Микитиних двѣ колѣ, хутор над Оржицею називаемий Городище з людми тамже осаженими ив Кор нѣевцѣ на власних сrо къгрунтах будучие; также и село Антоновку в уѣздѣ Журавском лежачие, на якое он уже маeть от нас особливий унѣверсал и мо наршую грамоту; а при том лѣси гай і инние кгрунта в духовници небоши ковской описанние, сим унѣверсалом нашим стверяжаем і при немъ, заховуемъ, позволяючи ему такъ в пoмeнeнних млиновъ эвласних своихъ всѣ розмѣ ровіе приходи, а з наданних часть войсковую на себе отбѣрати, яко изъ тяглих людей антоновских, опрочъ козаковъ тамошних, всякое послушенство мѣти; в якомъ отбѣранню зъ преречонних млиновъ пожитковъ и владѣню того села аби тепер старшина тамошная лубенская а потом [1456) и панъ полковникъ совершенний и ңѣхто инъший жадной найменшой оному не важилися чинити трудности и перепони, пилно рейментарско приказуемъ. Данъ в Батуринѣ, oктoврия 24, року 1699.

Звишъменованный гетман рукою власною.

Мѣсто печати.

Сотникъ грунский Ілия Милорадович с подленого преводил.


Суспільне надбання

Ця робота перебуває в суспільному надбанні в Сполучених Штатах та Україні.


  • Ця робота перебуває в суспільному надбанні в Сполучених Штатах, тому що вона була вперше опублікована в Україні і станом на 1 січня 1996 (дата URAA) перебувала в суспільному надбанні в Україні
  • Ця робота перебуває в суспільному надбанні в Україні, де авторське право діє протягом життя автора плюс 70 років.
  • Автор помер у 1939 році, тому ця робота є в суспільному надбанні в тих країнах, де авторське право діє протягом життя автора плюс 80 років чи менше. Ця робота може бути в суспільному надбанні також у країнах з довшим терміном дії авторського права, якщо вони застосовують правило коротшого терміну для іноземних робіт.