Генеральне слідство про маєтності Лубенського полку 1729–1730 рр./34
| ◀ Унів. Павла Тетері оборонний, 1662. 21. ХІІ. | Генеральне слідство про маєтності Лубенського полку 1729–1730 рр. Грамота Алексія Михайловича на д. Вовчок, млини й грунта, 7169. 3. VIII. (Олексій Михайлович) |
Грамота Іоана й Петра, що стверджуе всі попередні кріпості, 7197. 29. III. ▶ |
|
[89] Грамота великого государя Алексея Михайловича, жалованная на село Вовчокъ (6).
Божіею милостію мы великій государ, царъ и великій княз Алексѣй Михайловичъ, всея Великія и Малія и Бѣлія Росій самодержецъ пожаловали есмя нашего царского величества Малія Росій Дубенского уезду всемилостиваго спаса Мгарекого монастира ігумена Виктора зъ братією, что въ нынѣшнемъ въ 168 мъ году были челомъ намъ великому государу, они Мгарекого монастира ігуменъ Виктор зъ братією, въ прошломъ въ 167 мъ году, въ приходу кримского хана и ізмѣнника Івашка Виговского съ татари и съ черкаси, тотъ ихъ монастир до конца разоренъ, и въсякой монастиръской скот отогнанъ, и монастирскіе крестяни без остатку разогнанни, и двѣ деревни съ хлѣбомъ сожжении; и от того разоренія тотъ монастиръ оскудалъ и помирает голодомъ. А братій де въ томъ монастирѣ опрочъ служебниковъ и работниковѣ сто тридцять человѣкъ. А ест де от ихъ монастиря у пяти верстахъ деревня Вовчокъ. А была та деревня за Вишневецкимъ, а владѣлъ приказшикъ ево, Коледа ляхъ; да под тоею ж де деревгнею на рѣчке Волчаке три мелницѣ, и ступи, и сенніе покоси, и въсякіе угодія; и ныне де тоею деревнею и со крестяни нихто не владѣетъ, а мелницами и ступами, которіе под тоею деревнею въладѣютъ аренди. I намъ великому государу пожаловати бъ ихъ тоею деревнею, и мелницами, и сенними покоси и въсякими угодій имъ ка прокормленіе и на монастирекое строеніе, и дати имъ нашу великаго государя жалованную грамоту. I мы великій государ Мгарского монастира ігумена Виктора зъ братією, и кто по немъ інній ігуменъ и братія будутъ, пожаловали: буде хто тѣми мелницями владѣетъ без гаших великаго государя грамотъ и безъ привиліевъ гетмановъ Богдана и Юря Хмелницких, велѣли имъ датъ для монастирского строенія и с тѣхъ трохъ мелницъ одну мел ницу въновъ зъ ступами и со въсѣмъ мелничнимъ строеніемъ съверху ихъ старинной мелницѣ [896] и въпред буде о той мелницѣ спору и челомъбыття ки от кого не буде и о томъ имъ дат нашу великого государя жалованную грамоту за нашею царскою печаттю.
I по нашой государской милости Спаского Мгарского монастира ігумену Виктору зъ братією и хто по немъ въ томъ монастирѣ інній ігуменъ и братія будутъ, буде хто тѣми мелницями владѣетъ без нашихъ великаго государа грамотъ и без привіліевъ гетмановъ Богдана і Юрія Хмелницкихъ и спору и челомбыття ни от кого въпред не будетъ, велѣли имъ ис тихъ мелницъ съверхъ ихъ старинной мелницѣ въладѣтъ въновъ одною мелницею исъ ступами и со въсякимъ мелничнимъ строеніемъ, и с той мелницѣ въсякіе доходи въ монастир на строеніе ймати, по сей нашой царского величества жалованной грамотѣ. Дана сія наша царского величества жалованная грамота въ ца-ствующемъ градѣ Москвѣ лѣта от созданія мира 7168 мѣсяца іюля 3 дня.
Божіею милостію великій государ, царъ и великій княз Алексѣй Михайловичъ всея Великія и Малія и Бѣлія Росій самодержецъ.
Мѣсто печати государственной.
|
Ця робота перебуває в суспільному надбанні в Сполучених Штатах та Україні.
|