Генеральне слідство про маєтності Лубенського полку 1729–1730 рр./140
| ◀ Унів. Скоропадського Ів. Павловичу на с. Гонці, 1715. 5. ІІ. | Генеральне слідство про маєтності Лубенського полку 1729–1730 рр. Унів. Скоропадського Мак. Троцькому судді полк. лубенському на с. с. Луговики, Повстин і сл. Лазурки, 1710. 29. VII. (Іван Скоропадський) |
Унів. Скоропадського Євдокі Кулябківні Макс. Троцькій на с.с. Луговики, Повстин і сл. Лазурки, 1712. 15. ІІ. ▶ |
|
Копій.
67.
Пресвѣтлѣйшого и державнѣйшого великого государя его царского священнѣйшого величества войскъ Запорожскихъ обоихъ сторонъ Днепра гетманъ Іоаннъ Скоропадский.
Всей старшинѣ и чернѣ войска его ж царского пресвѣтлого величества Запорожского, а меновите пану полковникови лубенскому зъ старшиною Полковою, тутже паномъ сотникомъ чорнускому и пѣрятинскому зъ тамош ними урядами и всѣмъ такъ войсковимъ, яко и Посполитимъ того полку оби вателемъ, и кождому кому қолвекъ отомъ вѣдати надлежить, симъ писанъ емъ нашимъ ознаймуемъ, поневажъ панъ Максимъ Троцкий, судia полковый лубенский, унѣверсали такъ антецессора нашого, яко и наши на мастности, іменно в сотнѣ Чорнуcкoй село Луговики, в сотнѣ Пѣратинской Повстинъ и слобудку Лазурки ему данніе, когда допущеніемъ божіймъ домъ его ж зъ всѣмъ черезъ пожежу огненную прийшолъ въ разгореніе, потералъ; теди по прошенію его тепер до насъ слушне занесенному, а барзѣй респектуючи на значніе в войску его царского пресвѣтлого величества Запорожскомъ от молодых лѣтъ щире, вѣрне и цнотливе ронячіеся працы инеменшіе заслуги, яко тые всѣ маeтности и слободку зкгрунтами и угодіами здавна до оныхъ належными, в спокойное ему пану судій полковому лубенскому утверждаемъ владѣніе, такъ позволяемъ от тамошныхъ посполитыхъ людей всякіе поддан скіе повинности и послушенства до ласки нашое и войсковое отбырати, Зачимъ вѣдаючи осей Волѣ нашой панъ полковникъ лубенский з старшиною полковою и никто зъ войсковихъ и посполитыхъ всякого-чину людей, поману тому пану Максиму Троцкому судій [2536] полковому лубенскому въ владѣній тыхъ двохъ вишей спецѣдѣкованнихъ маeтностей в сотняхъ Чорнуской и Пѣратинской будучихъ, и въ отбиранъю от тамошнихъ Посполитихъ людей повинности и послушенства, найменшой не важился чинити шкоди, пере шкоди и трудности, пилно варуемъ. Войти зась з тамошнимы людми (: опрочъ Козаковъ:) должны будугъ попрежнему всякіе подданскіе повинoсты и по слушенства упоминаемъ и приказуемъ. Данъ в обозѣ под обмачевомъ, юля 29 дня, року 1710.
Въ подлинномъ подписъ: Звишъменованный гетманъ рукою власною.
|
Ця робота перебуває в суспільному надбанні в Сполучених Штатах та Україні.
|