Бо війна війною.
Бо війна війною,
В тім є Божа сила;
Як не забє тебе гостра куля,
То копитом замісць кулі вбє кобила.
Або не дай Боже,
Як заснеш на возі,
Злетиш, впадеш, впадеш, тай забєшся,
Впадеш з воза тай забєшся на дорозі.
А що ще найгірше,
Прийдесь погибати,
Бо не можна собі тої ради,
І з жінками і з дівками дати.
Кажуть; Прийди, стрільчику,
Дам масла, сметани,
Прийди, прийди мене потішати,
Як лиш ясне сонце згасне, ніч настане.
Ой, так то в обозі
Вік свій скоротаєш;
Куди підеш, бідні молодиці,
Молодиці і вдовиці потішаєш.
Попереду Цяпка,
Під ним кінь дрімає,
А як гляне, в дівчат серце вяне,
А як гляне, серце вяне, страх збирає.
Попереду Цяпка,
В мапу поглядає,
Чи далеко славна наша кадра,
Чи далеко славна кадра, всіх питає.
А позаду сотник
Руками махає,
Чи далеко славний город Київ,
Чи далеко город Київ, всіх питає.
Ой, нема тут, сотнику,
Ой, нема тут ладу.
Раз їдемо просто на Вкраїну,
Раз їдемо на Вкраїну, раз до заду.
|
