гамузом

гамузом

Га́музом, нар. Все вместе, сполна. Забрав гамузом, нічого не оставив. Екатериносл. г. Ну, я скажу гамузом ціну за всю роботу. Лубен. у.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28