Галицкіи приповѣдки и загадки/Приповѣдки/Щ
| ◀ Ш | Галицкіи приповѣдки и загадки Приповѣдки Щ |
Ѣ ▶ |
|
Щаслива година, коли заспить вечеру детина.
Щастьє му з рук вылетѣло, як птиця из сѣти.
Щастьє на колѣнѣ не ломится.
Щастьє розум во̂дберає, а нещастьє назад вертає.
Щастьє, як трястьє, кого схоче, то нападе.
Що бабине, то все не такє, як людськє.
Що Бо̂г дасть, то не напасть.
Що було и не було, всьо ся перебуло.
Щобы'м був вѣщим, тобы'м бѣды не знав.
Щобы то був за швець, жебы кождому на одним копытѣ робив?..
Щобы чоловѣк знав, що не знає, тобы и мав, що не має.
Щобы я моглася до тебе шпильков пришпилити.
Що во̂льно панови, то не во̂льно Иванови.
Що во̂н загадав, тобы и на воловій шкирѣ не списав.
Що в серци, то й на языцѣ.
Що вѣк, то иншій свѣт.
Що вѣсь, то иншая пѣснь.
Що голова, то не хво̂ст.
Що голова, то розум.
Що громада скаже, то й пан не поможе.
Що громадцѣ, то й бабцѣ.
Що два, то не єдин.
Що день, то добридень.
Що дурному по розумѣ?..
„Що дурный робить?” — „Воду мѣряє.”
„Ще дурный робить?” — „Плює, та хапає.”
Що з головы, то й з мысли.
Що знав, то сказав.
Що ко̂нь, то (выб.) не свиня, шерсть не така и нога тонка.
Що кому мило, хочьбы и половина зогнило.
Що коршма то сто̂й, що корчь то бл*й, крѣпися, а далѣй ступай.
Що край, то иншій обычай.
Що краснѣйше, то смачнѣйше, що староє, то гидноє.
„Що курцѣ снится?” — „Просо.” — „А що дѣвцѣ?” — „Молодець.” —
Що лехко прійде, то лехко по̂де.
Що має высѣти, то не утоне.
Що малый пан влѣпить, то й великій не во̂дойме.
Що менѣ по хлѣбѣ? коли зубо̂в нема.
Що минуло, то ся забуло.
Що молодше, то солодше, що староє, то твердоє.
Що мѣра, то вѣра.
Що на мысли, то й на языцѣ.
Що на своим смѣтью, то не згине.
Що не потрѣбне, то и в горнець не класти.
Що не свербить, то не кортить.
Що не складно, то не ладно.
Що нынѣ менѣ, то завтря тобѣ.
Що платить, с тым на торг учащають.
Що правда, то не грѣх.
„Що робити з бѣды?” — „Тра в голову заходити.” —
Що старше во̂д розуму?” — „Увага.” —
Що свѣта, то й міра.
Що там чувати коло вашои хаты? бык цы привык, телиця цы веселится?
Що тверезому на умѣ, то пяному на языцѣ.
„Що то полѣтыка?” — „Нещиро̂сть.” — „А шпекуляція що́?” — „Цыганьство.” —
„Що у вас чувати?” — „Гаразд из бѣдою.”
Що увисне, то не утоне.
Що упало, то пропало.
Що хатка, то инча гадка.
Що червоне, то красне; що солодкє, то добре.