В сьвічадї плеса/Десь давно, мов снить ся…
| ◀ Амулєт | В сьвічадї плеса Хризантеми Десь давно, мов снить ся… |
До упаду ▶ |
|
Десь давно, мов снить ся…
Десь давно, мов снить ся, сьміяли ся очи
І сьміх менї грав на рожевих устах,
Чужі менї були пригноблені ночи,
Зажура і смуток не клались на шлях!
Десь давно, мов снить ся, летять мої мрії,
Як голуби білі, всьо небом було!
Йде хмара, а сонце з за хмари яснїє,
І серце у груди дужало, росло!
А нинї блїдий я, уста мої змовкли,
Сьвітла позгасали, упали у море…