В сьвічадї плеса/Василеви Пачовському

В сьвічадї плеса
Сидір Твердохлїб
Ікарів плач
Василеви Пачовському

• Цей текст написаний желехівкою.

Львів: «Молода Муза», 1908

Ой матїнко, зоре,
Вже ревнить ся в шумі
І кличе і грає
І зве мене море,
Ой мати моя!
На шпиль посилає
Менї у задумі
Піснї забутя —
За морем стужив ся вже я…
Забутя хочу я,
Забутя!

Не йди, сину, в море!
Ти мати навчала —
Та чую я стони…
Рідня менї гори,
А брат менї шпиль,
Та море гомоне…
Як буря заграла,
Рознїс ся плач филь!
Ах як утишити сю квиль?…
Кину шпиль, задля филь
Кину шпиль!

Тут гарно на горах,
Хоч сумно так, нене,
І слова не чути…
Душа моя хора —
Не бачу людей!
Захтїлось отрути,
Бажаннє шалене!
Хай серце зморозить іней —
У людей мій вірей,
У людей!

Там зве мене море
На безмір без краю!
О матїнко, зоре,
Поглянь у долину,
Судно мене жде!
Тебе я покину
І шпиль покидаю,
На филю, на сину
Туга мене в низ поведе!…
Море жде, плач іде,
Море жде!…