ВВк 123. — ДСВС 7930.Вд.3.22.IV.19 — Однострій.

XLVI. Розпоряд
з 22 цвітня 1919.

Однострій для Українського Війська Західної Области Української Народної Републики має виглядати після залученого опису.

Вигляд описаного тут однострою обовязує від дня 1. мая. 1919.

По виношенню одностроїв дотеперішніх кроїв вільно виготовляти і носити лише однострій, затверджений нинішним розпорядом.

Станиславів, дня 22. цвітня 1919.

Державний Секретаріят Військових Справ.


Товариш Державного Секретаря Військових Справ:

П. Бубела, отаман в. р.


Опис однострою.

Всі стяги і заснови обовязує описаний тут полевий однострій, так в полю, як і при правничих виступах аж до дальшого зарядження.

Старшинні відзнаки належить перевести як найскорше.

Поки сукно приписаної краски не буде стояти до розпорядимости, можна уживати сукна і матерії иншої полевої краски.

Краска сукна.

Приписаною краскою вовняного сукна на однострій є зеленаво-землиста краска.

Шапка.

Шапка „Мазепинка“ складається з головача, обкладу, дашка, відзнаки на переді головача у ґузика, який спинає обклад на переді.

Головач зішитий з 8 клинців, зігнутих під майже простим кутом так, що творить плоске дно шапки, яка в горі є в промірі 10–20 мм ширша, чим в долі. Вершки клинців сходяться точно по середині дна шапки. З причини браку ниток і матеріялу шити можна шапку з одностайним дном.

Висота головача з переду від долини до верху 6–7 см, з заду низша о 10 мм. Довкола головача йде обклад, пришитий долом до головача, тої самої висоти, що головач, але на переді розтятий так, що оба кінці обкладу творять над дашком, по середині клинець. Горішні кути обкладу віддалені від себе на 5½ до 6 см.

Долішні кути обкладу зшиті разом і на тім місці нашитий металевий тьмавий ґузик, 14 мм в промірі.

Дашок шапки по середині широкий на 5 см, довжини долішним краєм 26 см, лукастий, в долину вигнений.

Шапка, зроблена з тої самої тканини, що однострій, горішні береги шапки обрублені сукном тої краски, яка вибрана є на означення роду оружжя.

Обкладовий ґузик має у піхоти, артилєрії, кінноти, технічних стяг, обозу витиснене число частини (полку), у инших формацій є цілком гладкий.

Відзнака, припята на переді головача в клинци обкладу, є металевий кружок 2½ см в промірі, сріблистої краски для рядовиків і підстаршин, а золотистої краски для старшин. Підшевка шапки з парусиного полотна. Кругом долішного берега підшевки йде пружок 4 см широкий, з тонкої шкіри або з церати.

Блюза.

Права передна часть блюзи сягає 7.5 см, а ліва передна часть 4.5 см поза конець ковніра.

Обі передні части мають по дві кишені з клаптями. Горішні кишені, 16–17 см ширини а 17–18 см довжини, є нашиті на верху з закладками по середині, широкими на 4 см. Обі долішні кишені йдуть сподом. Всі чотири кишені йдуть поземо, а накриті з гори клаптями, які защіпаються на ґузик і є так само широкі, як кишеня. Горішна границя клаптів творить просту лінію, а низше тої простої лінії замкнені є клапті пятьма простими лініями. Дві бічні, що йдуть прямо з гори в долину, мають по 4 см. Середня позема так довга, як ширина закладки на кишені, се є 4 см. Здовжка клаптя, се є його розмір з гори в долину, виносить 8 см.

Обі передні части блюзи спяті 6 ґузиками, які виходять на верх.

Перший ґузик з гори віддалений від горішного берега о 2.5 см, а послідний уміщений в самім стані.

Ґузики гладкі, тьмяні, металеві.

Між горішною а долішною кишенею одної передної части і до половини горішньої кишені попід спід лати, яка нашита верхом, пробігає шев, званий „рибкою“, щоби блюза була до стану.

Другий шев пробігає від пахи під долішну кишеню.

З заду крій блюзи такий, що плечі скроєні з одного кусника. Лінії, які обмежують плечі з двох боків, пробігають від пахи прямо в долину.

На обох барках находяться барчики з того самого сукна, що блюза, вшиті в шев рукава, ширини 3 см.

На кождім барку пришитий є ґузик 2 см від ковніра, який служить до запинання барчиків. Правий барчик має три дірки й є на 24 см довгий, а лівий дві дірки і має 18 см довжини.

У старшин від хорунжого включно кінчаться барчики при ковнірі круглаво з одною діркою.

На правім барку, 5 см від рукавного шва, находиться силька з того самого сукна, що блюза. При блюзі для рядовиків і підстаршин на правім барку є поріжок, зроблений з сукна, 3 см довгий, а 3 см в промірі, і з силькою, широкою на 1.3 см. Поріжок закладається силькою в гору на правий барчик, барчик перетягається через барчикову сильку і зашпилюється на ґузик. Поріжок має прийти на блюзу, коли виходиться з крісом. Хто одітий в плащ, у того приходить поріжок на плащ. Без поріжка припинається правий барчик блюзи на обі, зложені над собою дірки, а трета дірка схована через се під спід.

Стоячо-викладаний ковнір, висоти 4 см, зішпилюється двома чорними гафтками.

Довжина блюзи є така, що сягає до половини сидження. Довжина рукавів така, що при опущених раменах сягають рукави до половини насади великого пальця.

Пахи від середини обрублені полотном на 5 см широким.

Ґузики, які защіплюють блюзу, клапті і барчики, є металеві, круглі, гладкі, тьмаві і мають 20 мм в промірі.

Штани.

Штани доколінні (доколінки) широкі, свобідні для бедер і колін.

Штани мають дві кишені на переді, з поземим отвором, замикані на ґузики, ушиті з полотна. До спинання штанів нашиті є 4 ґузики. Трем долішним відповідають дірки в підшевці, найвизший ґузик защіплюється на дірку в сукні. До ношення штанів на шлийках пришиті на переднмв краю 4 ґузики, в заді 2 ґузики. Щоби можна штани носити також на ремени, находиться в підшевці, нашитий на горішнім березі штамів, просув на ремінь. До переховання виказки зладжена є в середині правої кишені при передній стороні низше ґузикової дірки кишенька з полотна. На литках прялягають штани тіснійше. В долині має кожда ногавка на зовні розмір до зашпилювання на 2 ґузики.

Довгі штани з чорного сукна дозволені поза службою з випусткою з сукна краски роду оружжя для старшин, підстаршин від старшого десятника включно почавши. Ремінь до штанів має 2.5 см ширини а дві різні довжини: Рід ч. 1 довгий на 1 м 10 см, рід ч. 2 має довжину 1 м. Ремінь закладається в просув в сей спосіб, щоби спряжка прийшла на лівий бік а конець ременя з дірками на правий бік. Коли ремінь застягнений, закладається конець ременя в просув.

Плащ.

Плащ має такі розміри, щоби під ним змістилася блюза, та щоби сягав до половини литки, для кінноти о 10 см довший.

Ліва передня часть заходить на праву та защіпляється тут на 6 ґузиків, які розміщені є в трех місцях по два побіч себе. Дірки поміщені на язичках, пришитих до лівої передної части. Найвисший ґузик уміщений від ковніра на 3 см, послідний ґузик з долини приходить 3 см висше стану. Ґузики, які творять пари, віддалені від себе на 2 см.

Язички острокінчасті. Язичок має в цілости 6 см довжини а 2½ см ширини, виходить на 5 см поза лінію лівої передної части, до котрої є пришитий. Ґузики мають 20 мм в промірі.

Оден шев біжить від пахи через клуб до середини клаптя кишені.

Задна часть плаща скраяна з двох клинів. По середині, де оба клини зшиті зі собою, в горі від ковніра вшиті є плечі на 1 см під ковнір, щоби ковнір тримався безпечнійше. Від того місця йде протизморщка до самої долини. Щоби сю протизморщку отримати, треба до обєму стану, міреного на блюзі, додати 20 см. В долині лишаються оба клини у піхотнім плащи на 40 см не зшиті, а спинані 2 ґузиками, в кіннотнім і пушкарськім плащи на 60 см, спинані 4 ґузиками.

На висоті стану находиться скабель (драґон), 28 см довгий а 6 см широкий, з дірками на обох кінцях до прищіплювання на плащ.

Ґузики до прищіплення скобля (драґона) пришиті на листівках 22 см довгих, широких в долині 6 см, в горі 3 см, нашитих на плечах так, щоби горішний берег листівки приходив о 3 см висше стану. Ґузики пришиті на листівках 4 см низше горішного берега листівок. Кінці скобля заокруглені. Ковнір по середині має 16 см ширини при кінцях 12 см.

Під ковніром на лівім кінци находиться кляпка довжини 10 см, ширини 5 см, пришита до ковніра кінцем, зверненим до переду. Конець кляпки, звернений взад має дірку до защіплювання її на ґузик, який тут пришитий, щоби кляпка лежала при ковнірі. На правім кінци ковніра находиться у відповідній віддалі ґузик, щоби кляпкою зіщіпити оба кінці піднесеного ковніра.

На барках уміщені є барчики 5 см широкі, вшиті в шев рукава, які защіпляються на ґузики віддалені від ковніра на 2 см. Барчик правий 27 см довжини заосмотрений в 3 дірки, лівий 21 см з 2 дірками.

У старшин від хорунжого включно барчики з одною діркою. Кінчаться круглаво.

Рукави мають закладки на 17 см широкі.

Духовний жупан.

Духовники носять духовний жупан по коліна, в часі війни зі сукна полевої краски, в часі мира з чорного сукна, шапка, сподні і плащ так як у старшин.

Відзнаки степеня як у старшин з узглядненням сукна фіолєтної краски.

Обув.

Черевики зі скіри сягають понад кістки, застягаються скіряними волоками через 6 дірок по обах боках.

Підошва є з переду заокруглена і сягає о 0.2 см поза верх.

Підошва набита 40 зелізними підошвовими цьвяхами.

На підняток йде 3 до 4 пластинки і підкова виповнена пластинкою з підошвової скіри.

Черевики для всіх, що їздять верхом, для пушкарів і наколесників не мають цьвяхів в підошвах.

Черевики для осіб ліпше одітих не мають цьвяхів в підошвах ані підков.

Чоботи виконані так як черевики. Пришви протягаються з заокругленим язичком вгору. Холяви мягкі, закінчені поземо, з двома скіряними ухами.

Черевики і чоботи носиться почорнені і як найстараннійше вичищені.

Обмотки ширини 7 см, довжини 2 м–2.50 м при однім кінци з гапликом, при другім зі спряжькою, зроблені з тканини такоїх самої краски і якости, що штани.

Шалик.

Шалик під ковнір широкий на 12 см з полотна краски однострою, довгий на 50 см носиться під ковніром, щоби утримати ковнір в чистоті.

Білля.

Сорочка з полотна „каліко“ запинається на малі металеві ґузички. На грудях 1 ґузичок, при ковнірци оден ґузичок, на рукавах по однім ґузичку.

Ногавиці з полотна „каліко“, мають горішним берегом зарублену льняну крайочку, якої кінці на переді звязується.

Онучки з полотна „каліко“, краяні в виді простокутника в двох величинах, 1. величина 49 см довга, 2. величина 44 см довга. Ширина виносить 41 см.

Скарпитки з сірої бавовни зі зміцненим кінцем і пятою.

Пояс.

Пояс з жовтого ременя, однаковий для всіх, зі звичайною зелізною спряжкою, ширини 5 см в 2 довжинах, 113 см і 106 см з 5 дірками. Спряжка 5 см широка і довга.

Сильце на баґнет з жовтої скіри 22 см довге, в горі, де засилюється його за ремінь, 3.5 см широке, при отворі, куди вкладається на нього баґнет, ширини 5.5 см.

Баґнет, довга шабля.

Рядовики, підстаршини і старшини всіх стяг і заснов носять в службі і поза службою баґнет без ніякої привіски.

Довгу шаблю присилює кіннота при передній, лівій сховці (пакташі) коли вирушає в полевім прибранню а також, коли виступає до провожання (асистенції).

Револьвер.

Старшини і підстаршини, ст. десятники включно, носять в службі револьвер в торбині. Торбина присилюється при правім клубі до пояса за ухо ширини 4 см, пришите до відворотної сторони торбини.

Рукавиці.

Сірі, шкіряні рукавиці в овечої шкіри з розпором при долішнім березі на 6–6.5 см.

Розпір замикається плоским ґузичком 1 см в промірі, на обрублену скірою дірку.

Верх окрашений 3 швами з шовку.

Вовняні рукавиці, ткані з сірої бавовни, з ґумовою застяжкою.

Скіряні рукавиці носять підстаршини і старшини в службі і при торжественних виступах. Вовняні, сірі рукавиці дозволені на студінь для всіх. Місто скіряних сірих рукавиць вільно одягати нитяні, з виїмкою торжественних виступів.

Остроги.

Остроги носять тоті, що дійсно в службі їздять верхом.

Прикрутні остроги з зеліза, на зовні вигладжені. Шийка, загнена в гору, кінчиться кульковато. Конець розтятий розділом, де на оси обертається зубате сталеве колісце з 10 тупавими зубцями. Вісь уміщена більше в горі щоби зубці не виставали поза шийку. Рамена і приставка по середині рамен в долині заосмотрені дірками, щоби остроги пришрібовати до підпятків.

Причепні остроги з зеліза, на зовні вигладжені. Шийка розділена при кінци. Зубате, сталеве колісце 2,9 см в промірі, з 8 тупавими зубцями, уміщене в розділі в сей спосіб, що зубці виступають в горі і в долині рівномірно.

Рамена заосмотрені при кінцях чопиками до присилення ремінців.

На чопики присилюється підстоповий ремінець, який приходить між підпяток і підошву, спряжковий ремінець і язичковий, які переходять через підбиття і спинаються з боку.

Припнята острога находиться в половині запятка. Для сильного прикріплення опирається вона о поличку, прибиту з кусничка твердої скіри до запятка.

Старшинні відзнаки.

Вилоги на ковнірі.

Вилоги носяться на ковнірі блюзи і плаща. Служать вони до відріжнення чотирох груп: 1. Рядовиків і підстаршин, 2. сотенних старшин, 3. полкових старшин, 4. ґенеральних старшин.

У рядовиків і підстаршин нашиті на ковнірі зубчасті вилоги краски роду оружжя, довжини 7 см 2 мм. В нашивці витяті є зуби з долини і з гори в числі трох. Підстава одного зуба довга на 24 мм. Віддаль кутів, що зближаються до себе, виносить 10 мм, а віддаль кутів, що віддалюються від себе має 24 мм.

У сотениих старшин від хорунжого до сотника включно такі самі зубчасті вилоги, як у рядовиків, але зубчики нашивки горою і долиною обрублені золотою крайочкою, 3 мм широкою. На обох кінцях нема золотого рубця.

У полкових старшин від отамана до полковника включно, вилоги з сукна краски роду оружжя ті самі, що у рядовиків, але вирізи зубів виповнені золотою тканею, яка о 3 мм іде понад кінці зубів, а цілий виліг творить через се форму прямокутника, широкого на 3 см, а довгого на 7 см 2 мм.

У ґенеральних старшин вилоги подібні як у булавних старшин з тою ріжницею, що замість сукна краски роду оружжя уживається на зубчатку срібної ткани, а вирізи зубів виповнені золотою тканею. Зубчатка широка на 3 см. Золота ткань виповнює зуби, а йде понад верхом зубів лише о 1 мм.

Золота ткань і срібна нашивка держані у відповідних взірцях. Всі золоті трикутники закінчені є при підставі золотими заокругленими виступами, які виходять на 2 мм поза лінію прямокутника.

Пружки на рукавах.

Рядовики і підстаршини.

На долішній части обох рукавів, 7–8 см від краю рукава, поміщені пружки на підкладці зі сукна краски роду оружжя до означення степеня у підстаршин і старшин.

Відзнакою для старшого стрільця є срібний пружок ширини 6 мм, довжини 12 см, наколи міриться нашитий вже пружок від шва на суконній підкладці краски оружжя.

Конець пружка, звернений до переду, кінчиться простим кутом.

Підкладка для пружка, широка на 12 мм а довга на 12 см 3 мм, щоби виставала на 3 мм поза всі лінії пружка крім того кінця, який є вшитий в шев рукава.

Старший стрілець 1 пружок, вістун 2 пружки, десятник 3 пружки. Підкладки пружків у відступі від себе на 5 мм.

Старший десятник (підхорунжий) носить пружок ширини 15 мм, довжини 12 см. Суконна підкладка краски роду оружжя виступає на 3 мм поза всі береги пружка, крім берега того кінця, що є вшитий в шев рукава.

Булавний десятник, як старший десятник, з тим, що біля широкого срібного пружка нашитий є пружок вузонький, як у старшого стрільця з відступом між підкладками на 5 мм.

Старшини.

Відзнакою для хорунжого є один шовковий пружок краски однострою, ширини 6 мм, на суконній підкладці краски роду оружжя. Ширина підкладки 12 мм, довжина 12 см. Підкладка нашита як у підстаршин, що відступає на 3 мм поза бічні береги пружка, але на переднім кінци сягає лише до рожечки.

Четар має 1 золотий пружок, поручник 2 золоті пружки, сотник 3 золоті пружки. Конець золотих пружків, окрашений золотою чотирогранною рожечкою, яка має в промірі 18 мм. Підкладки, нашиті в сей сам спосіб, що у хорунжого, а віддалені від себе на 5 мм.

Для булавних старшин від отамана до полковника включно є відзнакою золота плетінка з трох шнурків ширини 14 мм. Підкладка з сукна краски роду оружжя. Довжина, відступ і спосіб нашиття підкладки і рожечки як у сотенних старшин, лише що підкладка виступає поза бічні береги плетінки на 2 мм.

Отаман 1 плетінка, підполковник 2 плетінки, полковник 3 плетінки.

Відзнакою ґенеральних старшин (ґенералів) є срібний пружок, 3 см широкий з одною золотою рожечкою. Біля рожечки уміщені навхрест дві золоті булавки. Довжина пружка і місце пришиття як в инших старшин але без підкладки. Ґенеральний четар 1 широкий пружок з булавами і рожечкою, ґенеральний поручник 1 широкий пружок з булавами і рожечкою і один вузший пружок 15 мм широкий без рожечки у відступі 1½ см понизше широкого пружка. Пружок без рожечки закінчений простим кутом. Ґенеральний сотник один широкий пружок на 3 см з булавами по середині між двома пружками по 15 мм ширини у відступі між собою по 1½ см.

Відзнаки нашиті на рукавах в сей спосіб, що конець без рожечки зачинається від шва.

Пружки носиться на рукавах блюзи і плаща.


Краски вилогів.

Поодинокі стяги і заснови ріжняться краскою сукна на вилогах і підкладках.

Звіздка в тексті при назві означає, що дотична стяга чи заснова носить на лівім рукаві познаку окремішности.

Краска
Ґенеральна Булава, Артилєрійна Булава, Інжинерська Булава малинова в оксаміті
Піхота темно-синя
Артилєрія, Мінометці* вишнево-червона
Кіннота жовта
Технічна стяга: Сапери*, Піоніри*, Зелізничники*, Телєґрафці*, Радіовці*, Летуни*, Самохідці*, Світильці* попеласта
Обоз темно-зелена
Лікарі*, Санітети чорна
Інжинерські старшини, Твердинні старшини темно-жовта
Ветеринарі кавова
Духовництво фіолєтна
Правничі старшини сталева
Інтендантські старшини бордо-червона в оксаміті
Рахункові старшини ясно-зелена
Харчеві старшини голуба
Військові урядники: Розчислові урядники, Лікові урядники, Примітні (евіденційні) урядники, Реґістратурові урядники, Технічні урядники ясно-бронзова

Скорострільці* і телєфонці* мають краску вилогів як стяга, до котрої належать.

Музиканти* як піхота: темно-синя.

Окремішні познаки на лівім рукаві складаються з двох букв. Мінометці: Мм, Сапери: Сп, Піоніри: Пн, Зелізничники: Зл, Телєґрафці: Тґ, Радіовці: Рд, Летуни: Лт, Самохідці: Сх, Світильники: Св, Лікарі: Лк, Скорострільці: Сс, Телєфонці: Тф, Музиканти: Мз.


Міри до однострою.
Вимір блюзи Величина
1. 2. 3. 4.
Сантіметри
Передна довжина 71½ 69 66½ 64
Довжина кишень 17–18
Ширина кишень 16–17
Довжина барчиків правий 24
лівий 18
Ширина барчиків 3
Сторінка:Вістник Державного Секретаріяту Військових Справ Ч. 11.pdf/5 Сторінка:Вістник Державного Секретаріяту Військових Справ Ч. 11.pdf/6 Сторінка:Вістник Державного Секретаріяту Військових Справ Ч. 11.pdf/7


Ця робота перебуває у суспільному надбанні відповідно до статті 8 Закону України від 1 грудня 2022 року № 2811-IX «Про авторське право і суміжні права», де зазначається, що не є об'єктами авторського права:

  • вираження народної творчості (фольклор);
  • акти органів державної влади, органів місцевого самоврядування, офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного і судового характеру (закони, укази, постанови, рішення, державні стандарти тощо), а також їх проекти та офіційні переклади;
  • розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право особливого роду (sui generis).