Вістник ДЗР ЗОУНР/4
| ◀ 3 | Вістник державних законів і розпорядків Західної Области Української Народної Республики Закон з дня 4. січня 1919 р. про Виділ Української Національної Ради |
5 ▶ |
|
Закон
Українська Національна Рада постановила:
Українська Національна Рада вибирає з посеред себе Виділ з 9 членів, якому проводить як десятий член, Президент Української Національної Ради, а на случай його перешкоди, найстарший віком його заступник.
До компетенції Виділу Української Національної Ради належить:
- а) іменувати членів правительства,
- б) приймати і уділяти їм димісії,
- в) виконувати право амнестії, і аболіції, а то на внесенє Державного Секретаріату судівництва. В справах війскового судівництва може Виділ Української Національної Ради перенести право виконуваня амнестії на Раду Державних Секретарів;
- г) іменувати начальників верховних державних урядів цивільних і війскових,
- д) удостовіряти і оповіщувати закони.
Виділ Української Національної Ради скликує в міру потреби Президент Української Національної Ради, а в случаю його перешкоди найстарший віком його заступник. Він репрезентує Виділ і підписує його письма.
Виділ Української Національної Ради вибирає ся на час її каденції, а влада його гасне з хвилею вибору нового виділу новою Радою.
Рішеня Виділу западають більшостю голосів, а в случаю рівности голосів стає рішенєм те внесенє, за котрим голосував Президент.
До важности рішень треба присутности що найменше шести членів Виділу.
Отсей закон входить в силу з днем його ухваленя.
За Виділ Української Національної Ради:
Др Горбачевський, в. р.
Др Петрушевич, в. р.
Ця робота перебуває у суспільному надбанні відповідно до статті 8 Закону України від 1 грудня 2022 року № 2811-IX «Про авторське право і суміжні права», де зазначається, що не є об'єктами авторського права:
- вираження народної творчості (фольклор);
- акти органів державної влади, органів місцевого самоврядування, офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного і судового характеру (закони, укази, постанови, рішення, державні стандарти тощо), а також їх проекти та офіційні переклади;
- розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право особливого роду (sui generis).
