Вінок/Упали з грудей пана бога
< Вінок
| ◀ Погоня | Вінок пер.: Михайло Драй-Хмара Упали з грудей пана бога… |
Народе мій, скільки вже літ ▶ |
|
Упали з грудей пана бога,
порвавшися, пацірки зір
і вмить розкотилися в небі,
засіявши синій простір.
І так чогось сумно та пильно
на край наш бездольний зорять…
Що чують вони там? що бачать?
чого все тремтять і тремтять?