Вінок/В старому саду
| ◀ Слуцькі ткалі | Вінок пер.: Михайло Драй-Хмара В старому саду |
Білим цвітом красує калина ▶ |
|
Розкішний сад, такий, як у Ватто:
ось біла статуя на п'єдесталі,
он ґрот, дзиґарки соняшні, а далі
фонтан… Цей сад росте вже років сто.
Стою я, марю про минулі дні
і книжечку нову в руках тримаю.
Замріявсь, розгорнув… і закриваю,
здивований, що в мене не Парні.
——————
Розкішний сад, такий, як у Ватто. Антуан Ватто (1684—1721) — знаменитий французький художник, картини якого говорять умовною мовою про щасливе людство серед прекрасної природи. Представники думки XVIII сторіччя вбачали ідеологічний зв'язок Ватто з віджилим, застарілим світом. Про Ватто були вже забули, а в 70-х рр. минулого сторіччя його знову відкрили Ж. та Е. Гонкури.
Здивованний, що в мене не Парні. Еваріст Де-Парні (1753—1814) — відомий французький поет, член Академії. До революції був дуже багатий, після ж революції став злидарем, що жив з мізерних літературних заробітків. У першому його збірнику «Poésies érotiques» переважає елегійний настрій, за що його Вольтер назвав французьким Тібулом. Дальші твори Е. Парні мають еротичний характер із значною домішкою цинізму. Проповідуючи епікурейський погляд на життя, поет переважно оспівував у своїх віршах різні фривольні пригоди та тілесні розкоші. З російських поетів його наслідували Пушкін, Батюшков, Крилов, Давидов, Вяземський та ін…