Вікіджерела

Вінницький Замок/Інформаційний огляд дослідно-краєзнавчої праці на Поділлі ч. 2

< Вінницький Замок
◀ Вінницький Замок Вінницький Замок
Микола Білінський
Інформаційний огляд дослідно-краєзнавчої праці на Поділлі ч. 2

[91 (061) (47.61)].

Інформаційний Огляд
дослідно-краєзнавчої праці на Поділлі.
Видає Кабінет виучування Поділля Вінницької Філії Всенародньої Б-ки України при Українській Академії Наук.
Ч° 2. На 1. грудня 1926 року. Ч° 2.

„Україна мусить бути не тільки багатою, але й культурною“.

Заст. Нар. Ком. Осв. Я. Ряппо.

(З промови р. 1925 на 2. Сесії ВУЦВК'а).

I. Життя науково-краєзнавчих установ.
  • Українська Академія Наук, згідно зі своїм Положенням, надала Філії право вживати спеціяльного ex libris'а, що символічно представляє наук. завдання, які УАН поклала на Філію. Ex libris артистично внконав відом. укр. художник — проф. М. Жук у стилі 16–17 ст. Побудовано його почасти на архітектурн. почасти на рослин. орнаменті. Наук. завдання в справі дослідження цілого Поділля виявляють: а) девіз латин. мовою: „Investigasse et descripsisse integram Podoliam sit pars operis nostri litterarum Ucrainensium“;[1] б) символ давнього Поділля — сонце в оточенню алєґор. постатів (взято зі стародрука 16 ст., „Sarmatiae descriptio“) та в) опромінені в центрі малюнка — Мури (Вінниця), Кам'ян. твердиня й руїни Теребовельськ. замка.
  • З огляду на виїзд із Вінниці голови Ради Філії І. Воробйова, на голову Ради Філії обрано голову Він. ОВК Ф. Маслюка. Укр. Акад. Наук листом з 22. листопада Ф. Маслюка на цій посаді затвердила.
  • Ц. р. засновано Тульч. Краєзн. Т-во на статуті Кабін. виуч. Поділля. Фундатори — понад 20 місцев. робітн. освіти, Окрплану то що. Голова Т-ва — голова ОВК М. Голубятніков, а відпов. секретар — кореспон. Кабін. виуч. Поділля Гр. Зельдович. Т-во щільно звязане з Окрметодкомом, ОкрІНО та Окрпланом. Т-во брало участь в обліку місцевостей, що за постановою Уряду мають бути заповідниками. Найближче завдання Т-ва — утворення краєзн. Музею (ОВК має асиґнувати на це 2000 крб., і облік та охорона пам'яток старовини. Т-во працює під загальн. керовництвом Каб. виуч. Поділля та Кам'ян. Наук. Т-ва і є тепер одним із найкращих окр. краєзн. т-в Поділля.
  • За участю директора Філії В. Отамановського 20. XI. ц. р. відбулися орґанізац. збори Він. Район. Краєзн. Т-ва.
  • За постан. РНК. з 31.-VIII-1925 р. Філія одержує 1 об. прим. усіх видань УСРР, з 9/IX 26 р. на неї поширено пост. РНК з 9/III-23 р. про безплатне листування. На підставі цього закона пересилаються безплатно адресовані на ім'я Він. Філії Всенар. Б-ки, а також від неї — пошт. відправлення вагою до 16 кґр.: листи (відкриті й закриті), бандеролі й пакунки з наук. матеріялами.
  • При Він. с.-г. досвідн. станції має бути незабаром відкрито відділ пристосування та підвідділ садівництва, а її Контр.-Насін. Станцію включено вже до державн. мережі контр. нас. станцій. Наслідки дворічн. праці станції. 1. дослідження всіх ґрунтів станції, 2. нівелювання, 3. облік досвідів та сортовипробування. Директор станції Є. Юровський.
  • У м. Межибожі (Проскурівщина) засновано район. краєзн. т-во з 22 учителів з О. Дядиком (с. Трибухівка) на чолі. Т-во вдалося по керовництво до Каб. виуч. Поділля.
  • Улітку ц. р. у Немирові заходами Каб. виуч. Поділля через В. Нечая закладено район. краєзн. т-во. (Фундаторів 20, голова В. Нечай, секретар Л. Бойко). При т-ві є Євр. Секція.
  • Под. Відділ Укрмета (у Вінниці) керує подільськ. мережею (коло 70 пунктів) і опрацьовує здобуті відомості, опубліковуючи це в друкованому на машинці (4–12 прим.) „Бюлетені Под. Від. Укр. Мета“; з 1923 р. вийшло 89 вип. „Бюлетеня“.
  • Кам'ян. Окр. Краєзн. Т-во (існувало від жовтня 1925 р.) у липні ц. р. перетворено на Окр. Краєзн. Комітет, що має тепер коло 300 членів. Правління — 9 чл., плєнум — 16 чл. (представн. районів). Головою — М.  Андреєв (Гол. Окр. Пляну), заступники — проф. О. Красівський і проф. В. Ґеринович.

  • Кам'ян. Наук.-Досл. Катедра мала р. 1925/26 такі секції: а) мови (керовн. проф. І. Любарський, він-же й керовник Катедри), б) Народ. Господарства (керовн. проф. В. Ґеринович), в) орґан. та неорґан. природи керовн. проф. Ол. Красівський); до них серед року додано було секцію — г) прикладної ботаніки (керовн. проф. Н. Гаморак). У наслідок роботи членів НДК надруковано й є у друку: 1) Ів. Любарського, проф. — „До словотворного питання нов. зак“ Кам'янець-Под. 1926. р. 2) Ол. Мельника, проф. — „Суданська трава та її поживна вартість“. Кам'янець, 1926 р. 3) Вол. Ґериновича, проф. — „Ґеоґрафія та її місце в системі наук“. 4) Ол. Красівського, проф. — „Ґеольоґічні досліди на Ольгопільщині в 1921 р.“ Кам'янець, 1926. р. 5) А. Неселовського — „Наймити та наймички на Поділлю в XVIII ст.“ 6) А. Добуша, аспір. — „До харчового питання на Поділлю“.
  • У Кам'ян. Наук. Т-ві 3. жовтня ц. р. відбулося засідання присвячене 40-літн. ювілею наук. праці акад. М. Грушевського. Проф. Ю. Сіцінський та Ю. Філь зачитали доповіді про праці ювілянта з історії Україти, зокрема з історії Поділля. 17/X К. Кржемінський зачитав доповідь „Про оздоби селян. будинків на Кам'янеччині кольоров. розписами та рельєфами“, ілюструвавши їх значною кількістю малюнків і фотоґрафій, що зробив підчас екскурсії з проф. Ю. Сіцінським у серпні-вересні ц. р.
  • На Проскурівщині краєзн. працю від 1925–26 р. провадять: Бюро Краєзнавства, краєзн. семінар та гурток при Педтехнікумі під керовн. лекторів Л. Гаєвого, П. Альбера та Г. Кронберґа. Окрім метод. доповідів зачитано таку: „Сучасне життя с. Вовковинець на Проскурівщині“. Наслідки праці опубліковано буде в Бюлетені Технікума/ Бюро краєзнавства виконує завдання Етноґр. комісії ВУАН і є в звязку з Кам'ян. Окр. Краєзн. Т-вом. Актуальним завданням є утворення район. краєзн. осередків та краєзн. музею в Проскурові.
  • 1. XI. ц. р. наук. консультанти Каб. виуч. Поділля на загальн. зборах Він. Секції Наук. Роб. зробили такі доповіді: а) О. Савостіянов — „До характеристики сірих лісових суглинків Поділля“; б) проф. А. Ярошевич — „Птахівництво на Україні й на Поділлі“.
  • Постановою Він. ОВК з 27/X ц. р. на клопотання Філії та Укр. Науки посаду вчен. бібліоґрафа Каб. виуч. Поділля та зав. євр. від. Філії протягом 1926/27 бюдж. р. прийнято на утримання місцев. бюджету.
II. Вивчення продукційних сил.
  • Зав. навч. част. Тульч. Центр. Труд. Школи К. Соколів з дружиною К. Соколовою-Шепелівською працюють над утворенням гербарія Тульчинщини, до якого вже зібрано й визначено багато родів. Працю провадиться за допомогою Кам'ян. С.-Г. Інституту. Тульч. Окр. Краєзн. Т-во та Окр. Методком обіжником до всіх трудшкіл запропонували надсилати до цього гербарія гербаризовані рослини.
  • Проф. В. Храневич закінчив статті: „Список Lepidoptera околиць Гайсина“ (за даними колекцій Л. Вінницького та В. Шафирова). 2. „Матеріяли до Microlepidoptera Поділля“ (попередні дані на підставі власних спостережень та збірок). 3. „Нові роди з Macrolepidoptera Поділля“, (що доповнюють опубліковані 1924 р. „Матеріяли до лепідоптерофавни Поділля“ — В. Храневича та Д. Богацького). 4. Опрацьовує й вивчає дані для роботи — „До біольоґії Chlorops taeniopus Man“.
  • Український Ґеольоґ. Комітет (у Київі) провадить від 1924 р. ґеол. здіймання Наддністрянщини (керовник партії — ґеольоґ Р. Виржиковський). Р. р. 1921–23 ґеольоґи Р. Виржиковський, Р. Палій, Г. Буренін провадили вивчення фосфоритів з розвідкою родовищ (Вербка Мурована, Джурівка, Черкасівка, Лядава, Липчани, та инш.) Ґеольоґ Різниченко дослідив 1921 р. жорнові пісковці Поділля та гідрольоґію допливів Дністра. Ґеольоґ О. Красівський переводив досліди сх. Поділля й розвідку Хощеватського родовища (на Гайсинщині) манґанових руд. Року 1926. Р. Виржиковському пощастило відкрити пасмо рифів (товтрів) у долині р. Кам'янки (150 клм. від Под. товтр.).
  • Співр. Київськ. С.-Г. Музею Ю. Олександрович переводив дослідження кустарно-гончарної промисловости в с. Бубнівці (Тульчинщ.) („Пр. Пр.“)
  • Проф. С. Городецький виготував до друку: „С.-г. досвідна справа на Поділлі“ (20 арк.) Зміст: 1. Історія с.-г. досвідн. справи на Под. 2. Проґрам та методика с.-г. досв. установ Поділля в минулому. 3. Висновки з наслідків діяльности с.-г. досв. установ Поділля. 4. Що дає здобутий досвід рільництву Поділля 5. Раціональна орґанізація досв. справи на Поділлі. Праця обіймає 1886–1926 р. р., і її буде ілюстровано низкою діяґрам, плянів дільниць то що.
  • У вересні ц. р. співробітник ВУАН і член Укр. Ґеолоґ. Комітету ґеольоґ Василенко переводив протягом 3 тижнів ґеольоґ. розвідку вздовж річок Тульчинщини.

  • Могилів. ОЗУ за допом. С.-Госп. Наук. К-ту України влітку наст. року має перевести обслідування ґрунтів Могилівщини і вдалося до Под. Філії Цукротресту за фінансов. допомогою. Наслідком обслідування має бути: а) складення 3 клм карти ґрунтів, б) видання опису й визначення ґрунтів та нарису рослинности, в) утворення музею ґрунтів округи.
  • Викладач Він. Євпедтехн. К. Брезкун досліджував біольоґію лускокрильців (Lepidoptera) і зібрав на терит. Він. окр. багато родів, з яких визначив і упорядкував т. часом 93; протягом 2-х років веде фенольоґічні спостереження.
  • Зав. Под. Від. Укр. Мета проф. Л. Данилов р. р. 1916–18 опрацював матеріяли спостережень Плотянськ. Досв. Станції за 21 рік існування її. Підготував до друку велику моноґрафію (коло 300 стор. тексту та 100 ст. таблиць), що є справжньою енцикльоледією про клімат півден. Поділля. На жаль цю працю й досі не надруковано.
  • Він. Міко-Ентомольоґічний пулкт Сортівничо-Насінньового Упр. Цукротресту існує при Він. Нас. Зав з 1923 р. і а) керує боротьбою зі шкідниками с.-г. на господарствах Сорт.-Нас. Упр. на Поділлю та сільгоспах Под. Філ. Цукротр.; б) переводить науково-дослідчу працю над значенням біольоґії шкідників та хвороб і засобів боротьби з ними, головно шкідників та звороб бурякового насіння; в) пляново вивчає ентомофавну та мікофльору Поділля. Досі зібрано колєкції жуків до 800 родів, метеликів — до 300 родів, складено гербарія грибків до 400 родів та складено гербарія квіткових рослин Поділля до 300 родів. В с.-г. музею при клюбі „Черв. Жовтень“ Пункт улаштував куточок боротьби зі шкідниками з біольоґічними колєкціями шкідників та хвороб, з колєкцією бур'янів Він. округи (100 родів) та їхнього насіння (до 80 родів).
  • Він. Міко-Ентомольоґічному Пунктові пощастило знайти підчас аналізи озимої пшениці в серпні ц. р. на стеблах по за піхвою листочків — червоненьких личинок мушки — Clinodiplosis equestris Wagn., що утворювали на стеблах нарости. Згодом їх було виявлено на полі Він. Досвідн. Станції. Досі Clin. equestris у межах Східньої Европи не було помічено. Зустрічається вона в Зах. Европі і мин. року зробила чимало шкоди в Польщі.
III. Передісторія, історія та революційна минувшина.
  • Зав. Він. Іст. Парт. Відділу А. Ассельберґ на основі ґазетн. збірок Філії, матеріялів Окрарха й спогадів свідків — складає хронольоґ. таблиці головн. подій на Поділлі 1917–21 р. — доби Лютнев. і Жовтнев. революції та військ. подій. Досі записано 124 події. Іст. Парт. студіює також Архів Под. Губ. Жандар. Упр. доби реакції 1905–08 рр.
  • Заходами Тульч. Краєзн. Т-ва і Каб. виуч. Под. та розпорядженням Укр. Археол. К-ту врятовано кам'яну кольону, що її збудував власник Тульчина ґр. Потоцький на спомини про одвідини Тульчина р. 1787 королем Станіславом Авґустом. Останніми часами кольону будо пофарбовано червоною фарбою і виписано на ній різкі гасла, а недавно Тульч. Окрмісцгосп підчас перепланування міста хотів її зовсім зруйнувати.
  • Заходами Каб. виуч. Поділля й з розпорядження Він. ОВК припинено руйнування в Браїлові муров. будівлі, що є частиною зовнішнього муру монастиря-замка (збудов. в 2 пол. 18 ст.) і має стрільниці та инші ознаки замк. будівництва. Жмер. РВК мав розібрати цю археоль. пам'ятку на цеглу.
  • У серпні ц. р. підчас розроблення кар'єру піску коло села Великі Мукші, відкопано тріб з великих кам'яних плит. Робітники знайшли: кістяки, троє горнят і 7 добре шліфованик кремінних клинців–сокирок. З цеї рідкої знахідки Кам'ян. Наук. Т-во врятувало й узяло до музею 2 горнятка з витисненим орнаментом подібним до риб'ячої луски та 4 сокирки.
  • Член Кам'ян. Наук. Т-ва проф. Ю. Сіцінський минул. літа переводив дослідження слідів Трипільської культури на Кам'янеччині по р. р. Збручу, Жванцю, Смотричу, Мукші й Тернаві і знайшов їх у 12 місцях.
  • В серпні ц. р. член Археольоґ. Ком. УАН М. Рудинський з участю членів Кам'ян. Наук. Т-ва переводив розкопини трипільських майданчиків в с. Кадиївцях (7 клм. від Кам'янця). Знахідки будівель з випаленої глини, черепки з розмальованого посуду, глиняні статуетки людей і тварин, кремінне знаряддя (одбивне й шліфоване), зернотерки та инші матеріяли взято до Київа й наслідки дослідження буде опубліковано.
  • Аспірант Наук.-Досл. Катедри Історії України (у Київі) В. Кравченко нависав на підставі акт. джерел рукописн. відділу Всенар. Бібл. України істор.-економ. розвідку „Господарство Ямпільськ. ключа“.
  • Наук. Консульт. Каб. виуч. Поділля І. Шипович передав до Кабінету наріжний камінь розміром 53×49×15 см. З вирізьбленого напису видно, що камінь було положено за Володислава IV. (1 пол. 17. ст.) підчас закладин у Мурах Він. Єзуїтськ. Костьола (де тепер Укр. Собор). Він же передав до Кабінету дві цеглини, що їх знайдено було, коли розбирали підмурка давн. Єзуїтськ. Колєґії (де тепер буд. Центртрудшколи) та ремонтували єзуїтськ. костьол. На одній з них (розм. 28×16×7 ст.) витиснено хреста з молотом і драбиною.
    IV. Діячі Поділля.
  • Постановою Він. ОВК з 24. III. ц. р. з ініціативи Каб. виуч. Поділля утворено при ОВК Комісію для увічнення пам'яти М. Коцюбинського (з Головою ОВК на чолі; заступн. голови Ф. Самутін, відпов. секрет. — В. Отамановський). Заходами комісії переведено таку працю: 1) 16. V. ц. р. впоряджено вечір-концерт на честь Коцюбинського, 2) спец. постановою ОВК взято під охорону домик у Вінниці, де народ. Коцюбинський й вирішено утворити на кол. садибі Коцюбинських міського сквера ім. М. Коцюбинського з насадженням типової фльори Поділля, (у сквері має бути пам'ятник письменникові); 3) включено на місцев. бюджет утримання Музея ім. Коцюбинського в його домику. Музей Укр. Наука віддала під наук. керовн. Каб. виуч. Поділля. Завданням Музею є вивчення життя й творчости М. Коцюбинського та инш. визначн. Подолян; 4) запрошений до Вінниці відом. укр. художник проф. М. Жук після належного дослідження за допомогою брата письменника Х. Коцюбинського, виготував 13 малюнків — будинків, місцевостів та инш. звязаних із життям письменника; 5) внесено клопотання до РНК про затвердження законод. порядком заходів для увічнення пам'яти М. Коцюбинського (переведення року 1929 Всеукр. святкування 65. річниці народження письменника та збудування у Вінниці пам'ятника йому то що). Постановою РНК з 3. VIII ц. р. це вже почасти задоволено 6) зібрано багато річей (метр. книгу Він. Собору з записом про народж. М. Коцюбинського, фотографії та инш.) до Музею.
  • Досліджуючи життя й діяльність відом. укр. композитора П. Ніщинського, Каб. виуч. Поділля: а) здобув від ОВК розпорядження про охорону в с. Ворошилівці його могили й надгробка, що вже руйнувалися, б) придбав фісгармонію П. Ніщинського, на якій скомпоновано відомі „Вечорниці“ (її передано буде до музею ім. Коцюбинського).
Нашу інформацію про це (під літ. „а“) в „Прол. Пр.“ передруковано в американській ґаз. „Укр. Голос“ з 27/X ц. р.
  • Каб. виуч. Под. відряджував ц. літа до с. Хомутинець секретаря Він. Краєзн. Т-ва Ю. Кондрачука для вивчення життя С. Руданського. Здобуто метр. книгу с. Хомутинець, де під 25/XII 1833 р. є запис про народження письменника. Книгу передано буде до Музею ім. Коцюбинського.
  • Викладач Одеськ. ІНО Вол. Герасименко виготував розвідку про С. Руданського, для якої використав чимало досі недрукованих матеріялів. Зміст розвідки: а) перелік окремих збірок творів поета, б) література про С. Руданського. У В. Герасименка переховується кілька ориґінальних документів, що стосуються до особи письменника.
  • Каб. виуч. Поділля видав дві листівки з малюнками: 1. „Будинок, де мешкав р. р. 1869–1873 письменник-Подолянин С. Руданський“ (у Ялті) і 2. „Тепер. стан могили його на Массандр. цвинтарі“ (у Ялті). Обидві листівки були ц. літа у продажу в Ялті й Гурзуфі. Завдяки заходам Кабінета, Укрнаука добилась од Крим. Ком. Ох. Пам. Стар. охорони цих пам'яток, при чому на будинкові, де мешкав С. Руданський, (а принагідно й на будинкові, де мешкала Л. Українка в Ялті р. 1897–98) прибито буде меморіяльні таблички з написами укр. та татар. мовою.
  • Гурток Він. кооператорів на чолі з Іп. Зборовським та Дм. Літевичем узяв на себе впорядкування могили укр. письменника й кооператора Дм. Марковича похованого у Вінниці.
  • Відряджена до с. Шереметки (3 клм. од Вінниці), Комісія Всеукр. Хірурґ. З'їзду зробила в листопаді ц. р. доповідь в Одеськ. Хірурґ. Т-ві про руйнування могили відом. хірурґа М. Пірогова та будинка, де він прожив свої останні роки. Набальзамований труп зберігся однак добре. Піднесено клопотання про охорону могили. („Прол. Пр.“)
  • 18. листопада до Вінниці прибув брат письменника Хома Коцюбинський, якого комісія для увічнення пам'яти М. Коцюбинського обрала на керовника домиком-музеєм ім. М. Коцюбинського. Х. Коцюбинський на жаль іще згоди на керування Музеєм дати не міг, але ласк. взяв на себе ремонтно-реставраційну працю в домику й підготовчу працю що до відкриття Музею.
  • За повідомленням батька відом. історика укр. мистецтва проф. кол. Кам'ян. У-ту Костя Шероцького похованого в с. Білоусівці на Гайс. (†13 IX. 1919) музейні речі й част. б-ки небіжчика передано до Лавр. Музею в Київі; археольоґ. збірки, альбум фотоґрафій, матеріяли до ріжних виданих і ще недрукованих праць (коло 1½ пуди) є у батька дослідника, а також матеріяли до життєпису. Недрук. праці небіжчика р. 1923. передано до Всеукр. Істор. Музею в Київі (м. ин. „Історія укр. мистецтва“ в 3 част.), а частина переховувалась у Київськ. Наук. Т-ві, але там їх хтось використовував для власних праць. Бібліотека, картини, ґрав., деякі колєкції залишил. в Ленінграді в кол. помешк. небіжчика.
Надгробка на могилі ще немає, але проєкт його К. Шероцький зробив собі ще за життя.
  • У жовтні ц. р. у Тульчинщині закладено Філію Муз. Т-ва ім. М. Леонтовича. Найближче завдання Т-ва — створити капелю, що її базою буде Укр. Пед. Технікум.
  • Викладач Кам'ян. ІНО Ю. Філь працює над дослідженням життя й творчости Подільського письменника Анатоля Свидницького. Виготував до друку: „А. Свидницький, М. Помяловський та Лотоцький“, „Студентські роки А. Свидницького“.
  • Член Етноґраф. Комісії ВУАН С. Якимович на засіданні Комісії 27. X. ц. р. (у Київі) зачитав доповідь „Подорож до с. Шляхових Каричинців та м. Литичева на Поділлі (нові дані з остан. днів Кармалюка)“. („Пр. Пр.“)
V. Антропольоґія та етнольоґія.
  • Співроб. Кабін. Укр. Мистецтва УАН Н. Коцюбинська пройшла пішки 350 клм. по Тульчинщині та Могилівщині: а) збирала зразки нар. шиття, тканин, одежі та змальовувала розписи хат і зробила багато етноґрафічних спостережень (Гайсин, Тульчин, Томашпіль, Клембівка, Яруга, Могилів, Довгівці–Руданське, Кацмазів, Станіславчик, Жмеринка); б) змалювала багато „кряжів“ камінних та дерев'яних на старих цвинтарях пройдених сіл; в) оглянула цілу низку дерев. церков (укр. архіт.) зі старими бароковими іконостасами (між яких були й підписні); г) у с. Стіні зібрала археольог. матеріял — черепки посуду трипільск. майданчика, зруйнованого 1921 р. Ґоцою, що був тоді на чолі учительск. курсів у цім селі; д) зібрала матеріяли та зробила обміри до моноґраф. описання церковки с. Гнатівки (на Гайсинщ.)
  • Учитель етноґраф Гн. Танцюра (с. Зятківці на Гайс.) продовжує збирання фолькльору. Досі записав 1736 пісень та багато инш. матеріялу.
  • Член Кам'ян. Наук. Т-Ва М. Недужа готує до друку повний корпус Подільськ. приказок, прислів'їв та загадок. Вибрано вже з ріжних видань — коло 3000 приказок (прислів'їв) і коло 300 загадок. Вона ж збирала також відомості про літ. діяльність подільськ. публіциста А. Богдан-Сокільского (1882–1914 р. р.).
  • У серпні м. р. співробітники ВУАН. Е. Рудинська, М. Мушкатова, А. Носов і Н. Мощенко робили на Кам'янеччині антропольоґічні та етноґрафічні досліди.
  • У червні ц. р. у Кам'янці був співробітник ВУАН. В. Камінський і збирав матеріяли до звичаєвого права.
  • Керовник Кам'ян. Наук.-Досл. катедрою проф. І. Любарський опрацював такі питанння: а) „Ступенування інтонацій у говірках Поділля“, б) „Поширення та нівелювання українських говірок на Поділлі“.
  • Відомий діялектольоґ проф. Олена Курило в травні — червні ц. р. працювала на Могилівщині, Проскурівщині та Кам'янеччині, а в серпні — в околицях Гнівані (Він. окр.). Матеріяли діялєктичні та фолькльорні зібрані 24, 25 і 26 р. р. після опрацювання надруковано буде яко велику діялєктольоґічну працю про подільськ. говори. Шан. дослідниця закінчує за 4–5 міс. І збірник матеріялів („До характеристики под. лексики“).
  • Відом. дослідник нар. музики К. Квітка на Великдень ц. р. у м. Озаринцях та в с. Кикавці і с. Жеребилівці (Мог. окр.) студіював великодні гри і записував мельодії великодн. співів. На підставі цього матеріялу склав проґрам для досліду весняних забав зах.-української молоди й за цим проґрамом збирав матеріяли на Могилівщині, Проскурівщ. та Кам'янеч. Записував нар. мельодії звязані з инш. сезоновими обрядами.
  • В. Рахинський збирає через студентів Він. Укр. Педтехнікума лєксичні матеріяли в межах Він. Округи; оброблює питання про вплив особливостей місцевої вимоги на ортоґрафічні помилки учнів місцевих шкіл.
  • Викладач Кам'ян. ІНО Ю. Філь досліджує фолькльор Поділля. Виготував до друку: „Частушки на Поділлі“, „Народня мудрість у прикметах і закляттях на Поділлі й Волині“.
  • Лєктор співів і скрипки Тульч. Педтехнікума Д. Клевчук зібрав і записав понад 250 нар. мельодій.
VI. Єврейська культура та побут.
  • У Євр. Академ. Біб-ці в Одесі переховується (в рукопису) праця маґістра Х. Ґурлянда — стат.-істор. огляд Поділля та його лист автобіоґр. змісту. За відомостями Б-ки є також недруковані матеріали М. Літинського що до культ. життя Євреїв Поділля.
  • Філія одержала яко дар від Одеської Акад. Євр. Бібліотеки цінне видання; Літинський М. — „Подолія“ ‏„קורות פָאדָאלִיָא“ ליטינסקי מ. נ.‏ (гебр. мовою) Одеса, 1895.
  • Каб. виуч. Поділля звернувся до Він. Окр. Наросвіти й просив розпорядження — взяти до музею з старого євр. цвинтаря деякі надгробки, що є цінними пам'ятками старовини та мистецтва й повинні підлягати охороні та вивченню.
  • Співроб. Кабін. Укр. Мистецтва УАН Н. Коцюбинська зробила чимало „естампажів“ з надгробків еврейськ. цвинтарів Ладижина, Томашполя, Яруги й Могилева.
VII. Науково-дослідна праця на Галицькому Поділлі.
Гал. Поділля й ціла Україна понесли тяжку втрату. У Львові вмер 6 жовтня 1926 року видатний етноґраф акад. Вол. Гнатюк. Небіжчик поклав чимало праці на збирання етноґраф. матеріалів м. ин. і на територ. Гал. Под. Він був приятел. М. Коцюбинськ. Нар. 9. V. 1871 р. на Гал. Под. (Буч. п.).
  • На 1. з'їзді польських фізіоґрафів, що скликала Краківська Академія Наук у січні 1924 р., для фізіоґраф. опрацювання територію теперішньої Польщі поділено на райони. Осередком для наук. досліджування Гал. Поділля, як одного з природн. підрайонів Сх. Галичини, визнано Львів. Як подано було в „Інф. Огляді“ ч. 1, українських дослідників Гал. Поділля об'єднує Фізіоґр. Ком. Укр. Наук. Т-ва ім. Шевченка у Львові.

  • Каб. виуч. Поділля встановив звязок для співпраці в Фізіоґраф. Комісією та Матем.-Природн. Секцією Наук. Тов. ім. Шевченка у Львові що до: а) складення „Bibliographia Podolica“, б) участи дослідників Гал. Поділля у виданнях Каб. виуч. Под., в) придбання для Філії літератури про Гал. Поділля, г) збирання матеріялів про перебування М. Коцюбинського на Гуцульщині.
  • Прибув на Україну відом. укр. ґеоґраф дослідник Гал. Поділля проф. д-р Ст. Рудницький, автор окрім вел. розділів про Поділля в ґеоґрафії України також вел. розвідки „Знадоби до морфольоґії Подільського сточища Дністра“. 310 ст. 8°. Львів. 1913.
VIII. Новини та знахідки.
  • Комісія преміювання наук. праць при Укр. Науці Нар. Ком. Освіти преміювала праці проф. В. Храневича: „Ссавці Поділля“, „Птахи Поділля“, „Минуле фавни Поділля“, „Нарис фавни Поділля“, що вийшли яко 4., 5., 6., і 7. випуски „Енцикльопедії Поділлязнавства“ у вид. Кабінета виуч. Поділля.
  • За літо ц. р. знайдено такі рослини, що для Він. окр. рідкі, а для дослідників природи цікаві. 1) Menyantes trifoliate L. — Трифолія водяна. Між м. Вінницею та Калинівським залізн. мостом, праворуч залізниці, на мочаристій луці. Багато. (знайшов М. Білозір). 2) Ranunculus Lingua L. Жовтець-язикань. Тамже. (М. Білозір). 3) Epipactus palustrls Crantz. — Коручка болотна. Тамже, на сухіших місцях луки. (М. Білозір і Ю. Борисевич). 4) Parnassia palustris L. — Білозір мочарний. Тамже. Квітує від початку до кінця IX. м-ця. (Ю. Борисевич і М. Білозір). 5) Plantago ramosa Aschers. — Подорожник галузистий. Колія залізниці. Вінниця. (М. Білозір). 6) Androsace septentrionalis L — Перелойка. (І. Шмальгавзен). Тамже. (М. Білозір). 7) Verbascum phoeniceum L. — Коров'як фіялковий. Вінниця. Колія залізниці. Розгалуження до Казарм (Воєнний городок). (находив Ю. Борисевич). 8) Dianthus superbus L. — Гвоздика пишна. Ліс „Кабачок“ за Вінницею. (Ю. Борисевич). 9) Actaea Cimicifuga L. — Чернець високий. Найдено 3 рослини в лісі „Дубина“ за Вінницею. (М. Білозір). 10) Carlina acaulis L. var. caulescens Lam. — Дев'ятисильник, або дев'ятисил. (Маковський. Список раст. Под. губ.). Найдено два рази в лісі Дубина за Вінницею. 1) в 1925 р. літом. (О. Данецька) 2) в 1926 р. літом (Ю. Борисевич). 11) Succisa praemorsa Aschers. Маренник (нар. назва с. П'ятничани). Ліс „Кабачок“ за Вінницею. Багато. (М. Білозір — Ю. Борисевич). 12) Campanula rotundifolia L. — Дзвоники круглолисті. Тамже. (М. Білозір). 13) Aconitum Lycoctonum L. — Борець жовтий. Ліс під м. Стрижавкою. Рідко. (С. Шостаківський і М. Білозір). 14) Anemone silvestris L. — Снігурка лісова. На схилі р. Бога між Вінницею і Сабаровом (М. Б.) 15) Inula ensifolia L. — Дивосил мечелистий. Тамже (М. Б.) 16) Aster Amellus L. — Айстра волове-око. Тамже. (М. Б.). 17) Sempervivum ruthenicum Koch — Доля. (Камінна троянда). Тамже (М. Б). 18) Valeriana officinalis L. var. alternifolia Ledb. — Овер'ян окружковий. Вохке місце лісу за Старим містом — Вінниця. (М. Б.). 19) Veronica frederifolia L. — Вероніка плющелиста. Лівий схил Бога. Вінниця. (між корчами — багато. М. Б.). 20) Aphioglossum vulgatum L. — Папороть-ужівник. Ліс „Дубина“. Вінниця (М. Б). 21) Scorzonera humilis L. — Ужівник ланцетолистий. Ліс „Сосонка“ над р. Десною. На вохкій луці. (М. Б). 22) Alium ursinum L. — Часник ведмежий. Левурда. П'ятничанський ліс, за Вінницею. Уперше спостережно весною 23 р. (М. Б.)
  • Цими днями має вийти 1. число Бюлетеня Тульч. Окр. Плана.
  • Вийшли з друку видання Каб. виуч. Поділля: вип. 8. В. Отамановський — „Краєзнавство на Поділлі“ з додатком проґрамово-інструкц. матеріялів, вип. 9. — „Звідомлення Він. Філії Всен. Б-ки та Каб. виуч. Поділля“ та вип. 10. — М. Білінський — „Вінницький Замок“.
  • Співр. Київськ. С.-Г. Музею Ю. Олександрович відшукав у с. Бубнівці (Тульч.) свідка кріпацтва 108 літнього гончара Андрія Гончара, а також приладдя, якими поміщик катував кріпаків. Ці приладдя — „диби“, „дибки“, „гусак“ та „куна“ передано до музею Революції. („Пр. Пр.“)
IX. Bibliographia Podolica.
  • Наш наук. консульт. М. Білінський з нагоди 150 ліття (1776–1926) укр. преси готує до друку істор.-бібліоґраф. розвідку „Преса Поділля“, що міститиме фотоґрафії найвидатн. подільськ. орґанів та бібліоґраф. покажчика преси Поділля майже за ціле століття.
  • Проф. д-р Ст. Рудницький ласк. повідомив про свою найновішу працю про Поділля „Die podolische Platte“ в Penek's Festband. Штутґарт. 1918.
  • Шан. авторі ласк. надіслали до Бібліоґр. Секції Каб. виуч. Поділля такі праці: 1) проф. Н. Безбородько — „Кристал. породы окрестн. Винницы“, Київ 1926. 2) Р. Выржиковский — „Геолог. путев. по Зап. Подолии“, — Київ, 1926. 3) Герасименко В. — „Кармалюк в укр. нар. пісні“, Одеса 1926.
  • З доручення Каб. виуч. Поділля кол. співроб. Філії Оксана Сербина склала бібліоґраф. покажчика под. часописів до 1917 р. що є в Ленінґр. Публ. Біб.

  • Наш консультант І. Шипович передав для бібліоґрафівації книгу-унікум, що є сучасн. передруком декрета задворного асесорського коронного суду з 11. жовтня 1790 р. в позові між м. Вінницею та кн. Ст. Понятовським і инш. Книга (17✕25,5 см.) без титульн. сторінки, має 1–243 стор., друковано її в 2 шпальті — польський текст ориґіналу та рос. переклад. Декрет містить цікаві матеріяли до історії та устрою Він. міщ. громади 16–18 ст. і з деякими одмінами стверджує оскаржену міщанами постанову корол. комісарів з 14. липня 1788 р. (у виконання декрета задв. асес. корон. суду з 11. січня 1787 р.), яка є у Київськ. Центр. Арх. яко кн. ч. 5182.
Історія передруку така. Яких 20–25 років тому І. Шипович одшукав у Він. Міськ. Архіві ориґінал декрета й з доручення голови Думи М. Оводова замовив директ. Київськ. Центр. Архіва І. Каманіну надрукувати його в двох контекстах у 1000 пр. за 1000 крб., давши кількасот карб. завдатку. Згодом І. Каманін надіслав 1 пр. книги на взірець і вимагав решту грошей, але М. Оводов просив додати до книги коротку історію Вінниці. І. Каманін згодився, але через хворість цього не виконав і наклад окрім 1 пр. у світ не вийшов. Ориґінала декрета І. Каманін не повернув. У Філії є зараз рос. переклад декрета засвідчений Він. Міськ. Управою.
(Подав В. Отамановський).
  • 16 квітня ц. р. вийшов бюлетень Тульч. ОВК ч. 16, в якому є м. ин. такі статті: 2. „Стан спожив. кооперації Тульч. окр. на 1.-X 1925 р.“, 3. „Орендна політика в млиновій промисловості округи“, 5. „Кон'юктурний огляд господарства Тульчинщини“. (I. 1. Метеорол. умови, 2. Ринковий обіг селянсьск. господарств, 3. Хлібозаготівля, 4. Хлібні ціни. II. 1. Загальний рівень цін на ринку, 2. Торговельн. обіг. III. Виробництво пром. закладів, IV. 1. Кредит, 2. Ощадна справа). 6. „Висновки з господ. кон'юктури Тульч. Окр.“.
  • У журналі „Minerva-Zeitschrift für die gelehrte Welt“ Heft 4. за серпень ц. р. надруковано вел. статтю про діяльність Каб. виуч. Поділля: Valentin Otamanowskyi — „Der gegenwärtige Stand der Gebietserforschung Podoliens“. (Берлін, 1926).
  • Бібліоґр. Секц. Каб. виуч. Поділля надрукувала й надіслала 2 заклики про допомогу до всіх наук. установ, краєзн. орґанізацій, дослідників Поділля та инш. осіб: а) у справі складання бібліоґрафії Поділля, 1. том якої має вийти наступн. року; б) про термінове надіслання матеріялів до розвідки „Історія преси Поділля“.
  • Член Кам'ян. Наук. т-ва М. Недужа працює над складенням бібліоґраф. покажчика Подільськ. фолькльору, координуючи і працю з Бібліоґр. Секцією Каб. виуч. Поділля.
  • Протягом 1925–26 р. р. Філія докомплектовувала й упорядковувала п/відділ Преси Поділля, що обіймає тепер 167 назов (прибл. 10250 окр. чисел) майже за ціле століття (1839–1926).
  • Вийшло з друку Ч 1–2 „Бюлетеня Він. Окр. Статист. Бюра“ за 1926 рік. Зміст: 1. Територія та населення Вінокруги після районування 1925 р.; 2. Природній рух населення Вінокруги в 1924 і 1925 роках; 3. Облік дрібної та кустарно-ремісн. промисловости Вінокруги; 4. Ярмарки Вінокруги; 5. 1924–25 с.-г. рік; 6. Підсумки весн. (нерозбірливий текст) 1926 року.
  • Проф. А. Ярошевич узяв на себе ласк. складення спец. бібліоґрафії переважно з економіки Поділля і надіслав велик. бібліоґр. покажчика.
  • Бібліоґраф. гурток для складення життєписів діячів Поділля, що був завмер після від'їзду голови проф. А. Ярошевича й секретаря М. Білінського, почав тепер енерґійно працювати за діяльною участю Дм. Літевича й Іп. Зборовського.
  • Проф. В. Ґеринович надрукував такі праці про Поділля: „Провідник по Поділлі“ — Вінниця 1920. — „Кам'янеччина“ — Кам'янець — 1926. „Клімат Кам'янеччини“ — „Черв. Правда“. Кам'янець 1921. „Про яри Поділля,“ — „Червона Правда“ — Кам'янець 1921. „Фосфорити на Поділлі“ — „Червона Правда“ — Кам'янець 1921. „Знахідка неолітичної людини в с. Вел. Мукші Китайгор. р. Камін. окр.“ (дано до збір. ВУАН). „Корисні копалини Поділля“ — калєндар Господарсоюзу. Кам'янець 1923. і окремі уступи в Нарисі Екон. Ґеоґр. України ч. I і II. Кам'янець 1921 і „Ґеоґрафія України“. Вінниця 1922.
X. Miscellanea.
  • Протягом 2 півріччя ц. р. Він. Музей набув на Могилівщині цінну збірку гончарськ. посуду з побутовими везерунками. Зав. муз. оглянув 90 молит. домів і вилучив до Музею збірки: а) ікон 16–18 ст., б) под. килимів, в) рукописн. євангелій та инш.
  • На складі Гніванськ. ґранітов. каменярні є ванна вирізьблена з суцільн. брили гнів. ґраніту. Каб. виуч. Под. порушив клопотання про передачу її яко мистецько виробничий шедевр гніванськ. каменяра-різбаря до Він. Музею.
  • Абітурієнти Гайсин. Педтехніхума за орієнтац. пляном реком. Каб. виуч. Поділля перевели влітку ц. р. яко краєзнавчу практику обслідування с. Гнатівців (Гайс. р.). Наслідки праці: плян села, альбум характерних рослин, альбум малюнків (краєвиди села та инш.), записано текст і музику Купальських пісень та місцевий варіянт пісні про Кармалюка.
  • Завдяки заходам Він. Секції Наук. Роб., восени ц. р. до Вінниці переведено з с. Сутисок С.-Госп. Технікум.

  • Учасники 2. Всесоюзн. З'їзду Ґеольоґів (у Київі) відбули 7.–14. жовтня б. р. екскурсію на Поділля. Під керовн. проф. М. Безбородька екскурсанти перевели огляд кристалічних пород у Вінниці та її околицях до с. Сабарова. Потім під керовн. ґеольоґа Р. Виржиковського одвідали околиці Могилева, пройшли пішки цікаву долину Немії до м. Озаринець оглядаючи по дорозі сліди пустель польодовиково] доби, пройшли чудові відслонення Лядави й оглянули Вербецьку фосфоритову копальню, найбагатшу й найкраще влаштовану на Поділлю. 13. X екскурсія прибула до Кам'янця, що є клясичне місце для вивчення силюру (вапняки з фавною), надзвичайних явищ ерозії (долина Смотрича, Турецький міст, Старе місто), а 14. одвідала чарівну долину Мукші в Приворотті в товтрах та її відслонення.
  • Під керовн. лект. Він. Укр. Пед. Технікума Є. Троцюка 1923–25 р. р. студенти зібрали матеріяли про життя М. Коцюбинського у Вінниці, які надіслано акад. С. Єфремову, а 1925–26 р. р. — зібрали коло 100 пісень і лєґенд (рев. життя, Калинівське чудо, Сафатова долина).
  • Укр. Академія Наук вдалася з клопотанням до Він. Міськ. Ради і просила дати допомогу Директорові Філії В. Отамановському для закінчення наук. праці на підставі акт. джерел Київськ. Арх. Старов. Актів — „Вінницька міщанська громада німецьк. права“. Клопотання енерґійно підтримала Він. Секція НР і Рада Філії; його розглянула секція Нар. Освіти Він. Міськ. Ради 6/XI ц. р. і постановила вдатися до Президії М. Ради по асиґнування необхідних коштів.
  • Щоб заохотити культ. працьовників села до краєзн. праці, Каб. виуч. Поділля звернувся до Він. Окр. Нар. Освіти з клопотанням про фінанс. допомогу для переведення в окрузі конкурса на найкраще описання сучасн. села. Наросвіта постановою з 7. X. ц. р. асигнувала 175 крб. на 3 премії (100 крб., 50 крб. і 25 крб.) та 75 крб. на друкування проґраму описання села, а також визнала за потрібне перевести спеціяльне обслідув. і описання с. Головчинець та с. Хомутинець (батьківщина Кармалюка та Руданського), але на жаль за вичерпанням кредитів мин. р. Інсп. Н. О. відклала переведення конкурсу на початок 1926/27 бюдж. р. Каб. виуч. Поділля гадає за допомогою Інсп. Нар. Освіти инших округ та за співучастю Кам'ян. Наук. Т-ва перевести одночасно конкурс у 4 инших округах Поділля.
  • Філія надіслала на виставку підчас Міжнарод. Конґресу бібліотекарів і друзів книги (у Празі 28/VI–3/VIII ц. р.) 10 експонатів — фотоґрафії своєї бібліотеки та 7 випусків видань Каб. виуч. Под. Через брак коштів Філія иншим способом участи в Конґресі не брала.
  • Він. Окр. Метод. Ком. постановою з 27. X. 1926 р. рекомендував плакат Каб. виуч. Поділля. „Опис Вінницької округи“ для вжитку по всіх культ.-освітніх установах округи. Також Окр. Комісія в справі українізації при Він. ОВК 15. XI. ц. р. рекомендувала плакат для поглибленої українізації.
  • У вересні ц. р. Він. Музей придбав од відомого етноґрафа І. Зборовського велику й цінну збірку (1200 предм.), в якій є 700 писанок та коло 500 різних вишивок зібраних переважно на півдні Поділля.
  • У с. Дмитрашківці Пісч. р. на Тульч. є скеля, на якій невідомою мовою вирізблено напис з хрестом під ним. За переказами під скелею був льох тепер засипаний.
  • НОВИНА ЗА ОСТАННІ ГОДИНИ. На розпорядження РНК з 18/X Нар. Ком. Освіти 17/XI ц. р. дав остаточний висновок, що р. 1929 збудувати пам'ятник М. Коцюбинському необхідно у Вінниці, бо Всеукраїнське святкування 65. річниці з дня народження письменника звязане з Вінницею. Одночасно НКО звернув увагу на необхідність узяти під охорону будинок М. Коцюбинського у Чернігові та упорядкувати його могилу в Чернігові й поставити на ній відпов. надгробок.
Збирання пожертв на збудування у Вінниці пам'ятника переводитиме Центр. Комісія з двома підкомісіями — при Він. ОВК та Черніг. ОВК.

Кабінет виучування Поділля складає щиру подяку всім дослідникам, що подали відомості за свою працю й усім дописувачам, а зокрема проф. Ю. Сіцінському (Кам'янець) та Г. Зельдовичу (Тульчин), що подали краєзн. огляди відпов. округ.

„Інформаційний Огляд“ ч. 3. вміщено буде в вип. ч. 12. Просимо заздалегідь надсилати матеріяли (адреса: м. Вінниця, Мури).

Зредаґували Вал. Отамановський
Леонід Тимошенко.


——————

  1. ↑ „Внеском нашим до української науки нехай буде дослідження та описання цілого Поділля“.


Суспільне надбання

Ця робота перебуває в суспільному надбанні в Сполучених Штатах та Україні.

  • Робота перебуває в суспільному надбанні в Сполучених Штатах, тому що вона опублікована до 1 січня 1929 року.
  • Ця робота перебуває в суспільному надбанні в Україні, де авторське право діє протягом життя автора плюс 70 років.
  • Автор помер у 1930 році, тому ця робота є в суспільному надбанні в тих країнах, де авторське право діє протягом життя автора плюс 80 років чи менше. Ця робота може бути в суспільному надбанні також у країнах з довшим терміном дії авторського права, якщо вони застосовують правило коротшого терміну для іноземних робіт.
Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Вінницький_Замок/Інформаційний_огляд_дослідно-краєзнавчої_праці_на_Поділлі_ч._2&oldid=458408