Вікіджерела:Проза сьогодні/24 липня
|
Три мушкетери. (Дніпропетровське, 1929) | ||
|
…
Фелтон перетяв йому дорогу. — Я вас уклінно прошу, — сказав він, — підпишіть наказа про звільнення леді Вінтер. Згадайте, що це жінка, яку ви збезчестили. — Геть звідси, а то я покличу людей, і вас закують у кайдани. — Нікого ви не покличите, — відказав Фелтон, кидаючись між герцоґом і дзвоником, що стояв на інкрустованому сріблом столику. — Стережіться, мілорде, ви тепер у руках божих. — У руках диявола, хочете сказати ви, — підніс голос герцоґ, аби притягти до себе увагу, та не прикликаючи безпосередньо нікого. — Підпишіть, мілорде, підпишіть наказа про звільнення леді Вінтер, — настоював Фелтон, простягаючи до герцоґа папір. — З примусу? Ви глузуєте з мене. Гей, Патріку! — Підпишіть, мілорде! — Ніколи. — Ніколи? — Сюди! — згукнув герцоґ і зараз же схопив шпаду. Та Фелтон не дав йому часу витягти її з піхов: він мав у себе на грудях ніж, яким поранила себе міледі, і кинувся на герцоґа. Тої ж хвилини до кабінету ввійшов Патрік, скрикнувши: — Мілорде! Лист з Франції! — З Франції? — промовив герцоґ і забув усе, згадавши про особу, від якої надійшов цей лист. Фелтон скористувався цим і встромив ніж у бік герцоґа. |
 | |
 | ||