Я мить чудову пам'ятаю
(музика М. Глінки, вірш О. Пушкіна)
 

Я мить чудову пам'ятаю,
Коли з'явилась вперше ти,
Немов святе видіння раю,
Взірець краси і чистоти.

   
 

І я, в полоні безнадії,
Всякчас тебе благословляв,
Я чув твій голос і у мрії
Твій образ милий уявляв.

   
 

Але бентежний строк наріжний
Розвіяв цвіт надій і мрій,

   

І я забув твій профіль ніжний,
Забув небесний голос твій!

двічі
 

У не́трях, в те́мряві засла́ння
Тяглися дні, спинялась кров…

   

Де божество, де всі бажання?!
Натхнення, віра і любов?!

двічі
 

Та знов воскресло все нетлінне,
І знов явив тебе Творець,

   

Немов видіння швидкоплинне,
Краси, пречистої, взірець!

двічі
 

І в серці, знов — благословення,
Й ізнов кипить гаряча кров,
І знов, є Бог, і є натхнення
Й життя, і сльози, і любов!..